Право і правові норми у XIV-XVI століттях

Третя розповідь історика Віталія Михайловського з циклу «Освітлені віки нашої історії: українські землі у XIV – XVI ст.», записана для проєкту Тижня Skovoroda auditorium. Право і правові норми є тим, що насамперед видно у XIV–XVI ст. Історик, що вивчає цей час, здебільшого має справу з правовими кодексами, судовими документами та надавчими актами володарів. За цими, на перший погляд, сухими та формалізованими документами, стоять люди, що жили у ті часи. На українських землях, що знаходилися під владою різних держав та володарів, а також з огляду на становість правових норм, використовували різні правові кодекси – давнє руське право, коронне право у вигляді Малопольського статуту Казимира III, судебник Казимира з 1468 р., Перший та Другий литовські статути з 1529 та 1566 років. А ще до цього варто додати мешканців міст, що користувалися різними правовими документами – Саксонським зерцалом для міщан маґдебурзької юрисдикції, кодексом Мхітара Ґоша для вірмен. Все це дозволяє говорити про множинність правових норм, що існували у цей час на українських землях.

 

86