Початок 2023 року в Бразилії важко назвати нудним. 1 січня в країні закінчився перехідний період, а посаду президента обійняв Лула да Сілва, переможець минулорічних виборів. За якийсь тиждень, 8 січня, гнів прихильників експрезидента Жаїра Болсонару вилився у захоплення урядових будівель за американським сценарієм. Два роки тому, 6 січня 2021 року, прихильники Дональда Трампа здійснили сумнозвісний «штурм Капітолію». Варто розібратись, чому конфлікт між Болсонару та да Сілвою виявився настільки глибоким, як Бразилія дійшла до такого рівня політичної поляризації, а також чому в цьому всьому відчувається вплив США.
Фото: AFP 2023 / EVARISTO SA
Жовтневі президентські вибори у Бразилії важко було назвати легкими. Перевага да Сілви над Болсонару в другому турі склала менше 1%, а вибори до обох палат парламенту виграли праві коаліції. Враховуючи незначну перевагу, а також широку впевненість ексцентричного Болсонару в ненадійності виборчої системи країни, всі умови для вибуху було створено. Гостроти ситуації додала й особистість його опонета. Лула да Сілва – лідер профспілок, яскраво виражений соціаліст, який вже двічі встиг побути президентом у 2000-х роках. Період його правління позначився різким зниженням рівня бідності в країні, проте його репутація далеко не бездоганна. Коли з 2014 по 2021 рік в Бразилії тривала широка кампанія з боротьби проти корупції на всіх рівнях, до в’язниці потрапили цілих три колишніх президенти, зокрема й да Сілва. 2018 року він був засуджений за отримання хабарів на суму в $1,3 млн.
Читайте також: Змії знову закурили люльку. Чому Бразилія вирішила підтримати Україну
Втім, судовий процес проводився з численними порушеннями, що дозволило прихильниками да Сілви говорити про його політичний характер. Так чи інакше, за півтора роки Верховний суд Бразилії скасував вирок, що дозволило експрезиденту вийти на волю та отримати ще один шанс повернутись у високу політику. «Воскресіння» да Сілви стало справжнім порятунком для лівих сил країни, яким важко було протиставити щось нестримному правому популізму Болсонару. Але поряд з цим, Бразилія стала на шлях політичної поляризації і ставки для обох таборів різко поповзли угору. І Болсонару, і да Сілва, стали для своїх прибічників рятівниками від кошмару, який насувався на країну у разі перемоги опонента.
Культурна війна
Варто згадати й те, що сучасна політична культура Бразилії, попри місцеву специфіку, досить сильно нагадує американську. Однак, як каже приказка, поки в Стамбулі стрижуть нігті, в провінції рубають пальці. Протистояння да Сілви й Болсонару годі порівнювати з боротьбою Байдена і Трампа. Під час американських виборів перемога Байдена на праймеріз Демократичної партії ввела в електоральний процес поміркованого політика старої школи, який акумулював голоси не-радикальних американців. Ситуація стала б схожою на бразильську, коли б опонентом Дональда Трампа став затятий лівак Берні Сандерс. А втім, Болсонару дозволяв собі набагато більше, аніж Трамп, вдаючись до прямих нападок на меншини, фанатичне ковід-дисидентство і таке інше. Через це високий градус протистояння тримається значно довше.
Поліція розганяє протестувальників під час заворушень 8 січня. Фото: AP
Для болсонаристів да Сілва – це мало не реінкарнація Йосипа Сталіна, політик, який зробить Бразилію комуністичною, знищить всі цінності бразильського суспільства, накинувши замість них диктатуру меншин і класову війну. А Болсонару для лівих – просто таки спадкоємець Адольфа Гітлера, ворог демократії і прогресу, білий супремасист тощо. Тому для обох таборів вибори 2022 року за замовчуванням були не політичним змаганням, а есхатологічним протистоянням добра і зла. І між обома до краю радикалізованими таборами, які дивляться на політичний процес крізь власну ідеологічну оптику, виявились затиснутими мільйони звичайних бразильців, яких насамперед цікавило, при якій владі буде краще жити.
Читайте також: У Новий Рік – з новими союзниками. Які перспективи у російсько-іранського стратегічного партнерства
І в останньому Болсонару явно програвав. У Бразилії не так багато випадків, коли опозиційному кандидату вдавалось перемогти на виборах чинного президента. Але з огляду на тотальну перевагу правих партій в парламенті, схоже, що численні прихильники різного роду консервативних та ліберальних партій проголосували за да Сілву. Таким чином, з точки зору значної частини бразильців, Болсонару не лише правий популіст, а й просто некомпетентний політик.
«Нам не потрібна така Бразилія»
Однак, усі ті люди, для яких прихід до влади да Сілви означав крах «старої-доброї Бразилії», не прийняли поразку свого лідера. Протести під гаслами проти фальсифікацій почались одразу після виборів, а найпоширенішим методом супротиву стало блокування доріг. Болсонаристи також виходили на демонстрації, здіймали бучу в соцмережах. В Бразилії стали з’являтись шалені за своєю абсурдністю фейкові новини. Наприклад, ще восени активно розкручувався вкид про те, що Міжнародний кримінальний суд направляє до Бразилії делегацію для розслідування фальсифікацій, яку очолить… співачка Леді Гага. Однак Леді Гага так і не прилетіла, а градус соціальної напруги майже не спадав. Хорошим кроком з боку бразильських можновладців було залучення армії до аналізу результатів виборів. Збройні сили країни – інститут, який користується авторитетом, особливо серед консервативно налаштованої публіки. Саме на армію, яка «прийде й наведе порядок» і розраховували найрадикальніші прихильники екс-президента.
Прихильники Болсонару під час штурму президентського палацу. Фото: REUTERS/Adriano Machado REFILE
У контексті ідеологічного протистояння, події початку січня – лише черговий сплеск соціальної напруги та гніву розчарованих людей. Протестувальники, що увірвались до будівель парламенту та Верховного суду, несли із собою різні ідеї: антикомунізм, лібералізм, консерватизм, подекуди зустрічались навіть люди з прапорами Бразильської імперії (монархічної держави, що зникла з мапи наприкінці XIX століття). Спільним для них були лише почуття: образа, гнів та неприйняття поразки. Через це їхній відчайдушний вчинок виявився по факту безрезультатним, якщо не рахувати купи пивних пляшок, помальованих картин та побитих вікон у адмінбудівлях.
Втім, трагікомічність спроби «державного перевороту» не означає, що такий інцидент є безпечним. Звісно, Болсонару, який під час подій лікувався у Флориді та швидко від них відхрестився, не стане розпочинати громадянської війни. Але, так чи інакше, тисячі людей було затримано, а політична система країни залишається вкрай розхитаною. Да Сілва – досвідчений політик, який, імовірно, знайде, як заспокоїти державу, однак радикальні групи з обох боків нікуди не дінуться. Жорстка безкомпромісність різних прошарків суспільства – це зовсім не те, що зміцнює політичну систему. Тож залишається лише чекати, коли бомба, закладена глибоко в голови бразильців, вибухне знову.