Правоцентриська Народна партія перемогла, здобувши 20 листопада на дострокових парламентських виборах 44,6% голосів або 186 місць із 350. Цей результат дозволить їм самим сформувати уряд, а лідеру Маріано Рахою стати шостим після смерті генерала Франциско Франко прем’єром країни. Соціалісти отримали 28,73% голосів або 110 місць. Їх поразка бкла прогнозована. Іспанці невдоволені заходами економії, які запровадив уряд Хосе Сапатеро, та найбільшим у ЄС рівнем безробіття. Це найбільша перемога правих від часу падіння диктатури Франко в 1975-му. Явка на виборах була незвично високою – 70%.
В очікувані на зміни…
У Рахоя не буде часу, аби відсвяткувати перемогу. Вже 9 грудня відбудеться черговий саміт ЄС, на якому німецький канцлер Анґела Меркель, очікує від свого колеги конкретних заходів з подолання боргової і бюджетної кризи. Під час передвиборної кампанії Рахой обмежився загальними заявами. Політик уникає спілкування з пресою, імпровізованих виступів і наразі не представив конкретного антикризового плану. Але в найближчі місяці Рахою слід прийняти нові жорсткі заходи економії. Сапатеро довелося розпрощатися з посадою після того, як його уряд урізав держвитрати на €15 млрд. За оцінками експертів, Рахою слід заощадити €30 млрд.
Аби заспокоїти ринки, Мадрид зобов’язався скоротити дефіцит з 9,3% ВВП в 2010-му до 3% в 2013-му. Крім скорочення дефіциту, проблемою Іспанії залишається економічне зростання. У третьому кварталі – лише 0,8%, в 2012-му країні загрожує рецесія. Найгострішою проблемою залишається і рекордний для ЄС рівень безробіття – 21,5% або 5 мільйонів безробітних. Серед молоді – до 45%. У майбутньому році виплати за боргами держави і банків мають скласти €335 млрд. Для цього країні знадобиться зовнішня допомога в €100 млрд.
„Хоча держборг в четвертій економіці єврозони лише 66% від ВВП (тоді як в Італії – 120%, а в Греції – 170%), але його обслуговування коштує стільки ж, що й італійського”, – пише ліберальне видання El Pais.
„Іспанці йшли до урн по зміни. Але на дільницях панував дух поразки і туги. „Зімни” – ключове гасло кампанії „народників”. Але, що саме і як змінювати, пересічний іспанець не знає, а лідер партії, яка їх обіцяла, не пояснив”, – пише консервативне видання ABC.
„Потрібен час, аби усвідомити, що ми стали біднішими, у нас багато боргів. Але в Іспанії є потенціал для прориву – потужна інфраструктура, експортні можливості, туризм”, – сказав координатор виборчої кампанії Народної партії Мігель Аріаса.
Перед виборами Рахой обіцяв відродження, яке країна під керівництвом „народників” пережила в середині 1990-их. Але тоді борг країни був значно менший, можна було девальвувати свою валюту, приватизувати державні монополії і отримувати допомогу з фондів ЄС. Зараз виклики більші, а європейські партнери самі на порозі рецесії – французька й німецькі економіки практично не ростуть. Під час кампанії Народна партія давала загальні обіцянки, аби не злякати ще більше іспанців. Уряд Сапатеро зменшив пенсії в державному секторі на 5%, заморозив їх ріст та збільшив пенсійний вік з 65 до 67 років. Цього виявилося замало – дефіцит бюджету в цьому році складе 6% від ВВП країни.
Рахой під час кампанії не пояснив, які заходи економії планує провести, аби в 2012-му зменшити дефіцит бюджету до 3% від ВВП, як цього вимагають норми ЄС. „Нова влада може не багато – лише пробувати повернути довіру і обіцяти. Словом, тільки балакати. Рахою не зможе провести швидких реформ. Наприклад, трудова реформа вимагає дебатів і рішення парламенту, а заходи ощадності в багатьох сферах вимагають згоди автономних регіонів. Як-от, Каталонії чи Країни басків, які на них не підуть.
Поки він щось зробить, мине місяць чи більше. Іспанці ще не впали в відчай, радше занепокоєні. Їм потрібна надія, бо загалом економіка не в такому вже й жалюгідному стані. Це помилка Рахоя, що він не каже, хто і як в його уряді рятуватиме ситуацію. Виглядає, що він не розуміє від кого залежить порятунок. Кілька днів тому він сказав, що два місяці не спілкувався з Меркель. Це погано. Перше, що він має зробити – їхати в Берлін, Париж і Брюссель. Іспанці потребують сильного і рішучого уряду”, – каже історик Королівського інституту Елькано Чарльз Повелл.
Жорстка економія та іndignados
Інвестори розраховують, що новий уряд буде проводити жорстку фінансову політику, а головне, приймати рішення швидко, не витрачаючи часу на дискусії. Рахой під час кампанії натякав, що планує зменшити податки для малого і середнього бізнесу (90% ВВП країни), рекапіталізувати проблемні банки, провести обрізання в усіх сферах, крім пенсійної, освітньої і охорони здоров’я, скоротити розмір допомоги по безробіттю тапровести трудову реформу.
Іспанії слід відновити довіру партнерів по ЄС і фінансових ринків. Аби відновити довіру слід, вжити заходи з пожвавлення економіки. „Народники”, ймовірно, реформують ринок праці: зарплата має визначатися на рівні підприємства і залежати від продуктивності праці робітника, а не визначатися державою для всієї галузі, як це є зараз. Вихідну допомогу через звільнення, мабуть, зменшать – зараз її розмір руйнівний для підприємців. Фахівці банку Credit Suisse порахували, що для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці в Іспанії слід урізати зарплати на 11% на 5 років.
Ще одне завдання – зменшення держвитрат: дефіцит бюджету перевищує зараз €70 млрд. Для цього слід скоротити адміністративний апарат. Спостерігачі не виключають, що уряду доведеться скоротити витрати на соціальну сферу. Іспанцям, можливо, доведеться оплачувати з власної кишені певний відсоток за користування клініками державної системи медобслуговування, яка досі була безкоштовною. Це, вочевидь, спричинить нові масові акції протесту і страйки.
Над країною нависає загроза соціального бунту. Рух за зразком американського „Окупуймо Волл-стріт” поширюється Іспанією – його учасники називають себе Indignados („обурені”), вони вже зайняли центральні площі в ряді іспанських міст.
Колапс Іспанії означав би колапс єврозони
Експерти кажуть, що дефолт таких економік, як італійська чи іспанська став би катастрофою для єврозони. „Небезпека зараження інших держав вірусом боргової кризи зараз більша, ніж будь-коли і суми, потрібні, аби зупинити цю заразу, виросли в багато разів – досі ми діяли надто повільно. Підтримую ідею більшої інтеграції держав єврозони. В світлі останніх подій можна говорити лише про одну альтернативу: або Європейський Центробанк викуплятиме проблемні борги або на Європу чекає неминуча катастрофа. Без рішучих кроків єврозона може просто розвалитися – це матиме далекосяжні наслідки для ЄС, який виступає гарантом миру в регіоні. Існує небезпека настання економічної катастрофи в історичному масштабі. Її розмах буде аналогічний Великій депресії 1930-х в США і ця катастрофа може привести до війни в Європі”, – сказав в інтерв’ю німецьким ЗМІ міністр фінансів Польщі Яцек Ростовський.
Але не всі такі песимістичні. „На відміну від Італії й Греції, Іспанія має важливий козир: уряд отримав широку народну підтримку і більшість в парламенті для реалізації політики економії. Це істотна перевага. Іспанська економіка переживає труднощі, але має сильні сторони – квітучу туристичну індустрію і експортний сектор. Впевнена перемога Рахоя може заспокоїти ринки. Зміна влади в Мадриді може виявитися переломним моментом у кризі єврозони, якщо Іспанії вдасться повернутися на правильний шлях і повести за собою інші економіки Південної Європи”, – пише французька Lе Figaro.