Працевлаштування долара

У квітні, під час різкого зниження долара щодо гривні, Тиждень радив читачам не позбуватися баксів, прогнозуючи відновлення курсу вже в четвертому кварталі. Зараз, коли цей прогноз справдився, постає наступне запитання – що робити з доларовими заощадженнями далі?

 

 

Насправді передбачити «реанімацію долара» й зробити з цього висновок про те, що обмінювати його за заниженим курсом є невигідною операцією, було не так уже й складно. Україна, рівень інфляції в якій, за найоптимістичнішими оцінками, цього року перебуватиме в межах 15-20%, за жодних умов не могла здолати в інфляційній боротьбі долар США, де аналогічний показник становить наразі 5,37%.

 

А от чого не міг передбачити ніхто, так це різкого загострення фінансової кризи в США, що призвело до масштабного втручання в ситуацію американського уряду. На час написання цієї статті конгрес США ухвалював рішення про те, яку суму державних коштів виділити на підтримку фінансової системи – $700 чи $350 млрд (!!!).

 

Цей безпрецедентний захід дає американській економіці шанс захиститися від спаду, проте викидання такої колосальної маси грошей неминуче призведе до зростання інфляції та знецінення долара порівняно з іншими світовими валютами.

 

Тобто на макроекономічному рівні наразі маємо два протилежні чинники. З одного боку, гривня щодо долара дешевшатиме, окрім уже згаданої інфляції, цьому сприятиме загострення політичної ситуації в Україні, яке триватиме, як мінімум, до наступних президентських виборів. З іншого – перспективи долара на най ближчі рік-два також не викликають оптимізму.

 

Але це все глобальні питання. Натомість перед звичайним українцем, який тримає тисячу-дві доларів «про запас», постає цілком конкретне завдання – як зберегти заощаджене. Спробувати «втекти» від гривневої інфляції й докупити «зелені», поки вони ще не дуже дорогі? Чи навпаки – продати долари й вкласти їх в іншу валюту?

 

 

Перш ніж давати якісь рекомендації з цього приводу, зазначимо, що залежно від мети, якої прагне досягнути доларовласник, вони будуть різними. Для людини, котра хоче отримати максимальний зиск від своїх грошей (і готова при цьому ризикувати), тактика дій буде одна, а для забезпечення «гарантованого мінімуму» – інша. Ми будемо виходити з такої ієрархії пріоритетів. Найперший – захист заощаджень від імовірних фінансових потрясінь, що можуть статися як в Україні, так і за кордоном. Другий – компенсація інфляційного знецінення. Третій пріоритет – отримання прибутку. Але виключно так, щоб не створити ризики для двох попередніх пріоритетів.

 

Зважаючи на такі «стартові умови», можна визначити три варіанти «працевлаштування» долара: консервативний, збалансований та ризиковий.

 

Консервативний варіант – не робити нічого взагалі, тримаючи готівкові долари або вдома, або в банківському сейфі (якщо йдеться про значні суми). Попри очевидну примітивність такого підходу, в нього є кілька сильних сторін. По-перше, ваші гроші за будь-якого розвитку ситуації залишаться у вас. По-друге, вони завжди під рукою. По-третє, неминуче інфляційне знецінення доларів, що лежать «у тумбочці», (яке, втім, навряд чи перевищить 5% на рік) буде з високою ймовірністю компенсоване зниженням гривні. Однак заробити в цьому випадку не вдасться.

 

Цей варіант можна рекомендувати літнім людям, які зберігають кількасот доларів на чорний день і дуже часто ловляться на панічні чутки, поспішаючи поміняти «зелені», поки вони чогось варті. І стають жертвами ділків, які на короткий період штучно занижують курс купівлі валюти в населення.

 

Збалансований варіант – доларовий депозит у банку терміном на один рік. Саме зараз багато українських банків пропонують незвично високі відсотки по доларових вкладах – 10-12% річних, а в деяких випадках навіть вище. Років зо два тому таких умов просто не було. Причиною такої «щедрості» є, вочевидь, зменшення кількості «вільних грошей» у світі: внаслідок цього нашим банкам стало важче отримати кошти за кордоном, і вони намагаються активніше залучати валюту, яку населення тримає «в панчосі». Як би там не було, але порівняно з депозитними відсотками по гривні (максимум 18%, що в найоптимістичнішому випадку буде лише трохи вище за рівень інфляції в Україні) така пропозиція виглядає дуже привабливо.

 

Але тут є й елемент ризику: днями рейтингова агенція Fitch знизила прогноз рейтингів дев’яти провідних українських банків зі стабільного до негативного. Втім, мова йде лише про прогноз, а не про власне рейтинг, та й ризики, наведені Fitch, виглядають перебільшеними. Ми проходили й крізь складніші часи, але до банкрутства банків це не призвело.

 

Ризиковий варіант. Назва свідчить сама за себе, але в разі успішності обіцяє найбільші прибутки. Його схема така: готівкові долари міняємо на євро, які кладемо на депозит терміном на один рік. Логіка цих дій зумовлена такими міркуваннями. На даному етапі курсове співвідношення євро/ долар знизилось, однак можна очікувати «реставрації» євро й повернення його на ті позиції, які воно займало ще недавно. По-друге, депозитні відсотки по євро в Україні зараз дещо нижчі, ніж доларові, але наблизилися до них упритул, також перевищивши 10% планку. При цьому інфляція євро нижча, ніж у долара, – 2008 року її очікують на рівні 3,2%.

 

Прибутковість цієї оборудки найбільше залежить від двох чинників: треба «вихопити» найвдаліший момент, коли євро буде найдешевшим для купівлі, а долар – найдорожчим для продажу. Друге – мінімальні втрати під час конвертації валют. Для цього необхідно промоніторити обмінні курси у вашому регіоні й обрати найвигідніші пропозиції.