Практика змов

2002року вашингтонський снайпер поцілив у аналітика ФБР Лінду Франклін. Постріл виявився смертельним. Пані Франклін розробила National InfraGard – програму боротьби з хакерами, що, за деякими даними, мала використовуватися для стеження за користувачами Інтернету. Злочин не розкрили й досі. В убивстві аналітика могли бути зацікавлені певні бізнес-групи або навіть уряд США, для якого Лінда Франклін згодом могла виявитися незручним свідком, котрий забагато знає. Вбивство набуло скандального характеру після того, як протягом того самого 2002-го з Інтернету оперативно видалили фотографії аналітика й будь-які дані про неї. Навіть на «Вікіпедії» зникли всі матеріали про Лінду. Їх досі немає, а ім’я Франклін згадують не досить часто: переважно в журналістських розвідках та блогах. На жаль, змовників, які, ймовірно, існують, не викрито. Та багато фактів вказують на те, що це була саме змова.

БІЗНЕСМЕНИ США ЛЕДВЕ НЕ ВСТАНОВИЛИ ФАШИСТСЬКУ ДИКТАТУРУ

 

У 1933 році група впливових бізнесменів із США, до якої належали власники General Motors, Standard Oil, Goodyear, а також сенатор Прескотт Буш (дідусь чинного президента США), вирішили здійснити переворот та встановити в США фашистську диктатуру. Великий бізнес симпатизував Гітлеру, американські багатії допомагали грошима нацистській Німеччині. Наприклад, Генрі Форд особисто виділив $40 тис. на друк антиєврейських памфлетів. Пізніше Форд отримав нагороду – німецького Орла – від самого фюрера. Для втілення плану усунення Рузвельта та встановлення нацизму бізнесмени обрали генерала Смедлі Батлера. Під час Першої світової війни він воював ледве не на всіх континентах та часто повторював: «Дайте мені полк корабельних щурів, і я завоюю весь світ». Бізнесмени планували дати йому півмільйонну армію. Проте Батлер виявився відданим Рузвельту й усе йому розповів. Змовників викрили. Але сваритися з великим бізнесом – річ невдячна. В Америці 30-х це добре розуміли. Тому 1934 року на засіданні комітету Конгресу США цю справу вирішили зам’яти. Визнали факт змови, але «це були лише розмови», тому винних немає.

 

 Демократія по-іранськи

 

ОПЕРАЦІЯ «АЯКС» НАДИХНУЛА США ТА ВЕЛИКУ БРИТАНІЮ НА ПОШИРЕННЯ ДЕМОКРАТІЇ

 

Велика Британія та США віддавна користувалися в Ірані великими нафтовими концесіями. Ситуація змінилася 1951 року, коли прем’єром став Мохаммед Мосаддик, котрий націоналізував нафтові родовища, а з американцями та британцями взагалі розірвав відносини. Тоді американці й британці розпочали операцію під назвою «Аякс», якою керував офіцер ЦРУ Керміт Рузвельт, онук президента Рузвельта. Мета операції – скинути Мосаддика. Залучивши мільйони доларів та безліч спеціалістів, змову реалізували. Мосаддика позбулися, на його місце «посадили» прозахідного шаха, генерала Захеді, який поновив концесії для американців і британців. У сучасній конспірології є версія, що після операції в Ірані США та Велика Британія настільки надихнулися своїм успіхом, що буквально через кілька місяців застосували аналогічні розробки у Гватемалі.

 

ЦЕ ПИТАННЯ ХВИЛЮЄ ЧИ НЕ ВСЮ ПЛАНЕТУ ВЖЕ ПРОТЯГОМ МАЙЖЕ ПІВСТОЛІТТЯ

 

Близько 70% американців досі вважають, що вбивство Джона Кеннеді 1963 року сталося в результаті змови членів американського уряду. Офіційною версією чи не найрезонанснішого злочину в США було те, що його вбив маніяк-одинак Лі Харві Освальд. Проте, за однією з версій, у Кеннеді стріляли кілька снайперів, а в його тілі знайшли шість куль. Нові версії вбивства Кеннеді оприлюднюють досі. Так, два роки тому експерти довели, що плівка із записом останніх хвилин життя президента США була кимось «підчищена», й деякі деталі на сусідніх кадрах не збігаються. Щодо того, кого вважати змовниками, також є безліч версій. Найвідоміші з них: Кеннеді вбили на замовлення ЦРУ, бо він обіцяв «розібратися» з цією структурою; американського президента вбили кубинці, тому що він готував усунення від влади Фіделя Кастро; злочин скоїла американська мафія.

[773]