З початком повномасштабного вторгнення у Києві з новою силою запустились процеси дерусифікації громадського простору. Після «лєнінопаду» 2014 року та активної декомунізації, починаючи з 24 лютого сягли піку розмови про звільнення від ідеологічної спадщини країни-агресора.
Перейменуванням вулиць столиці зайнялись депутати Київради. Зважаючи на запит до змін від киян, 15 квітня КМДА ухвалила рішення про спецпроцедуру – йдеться про перейменування міських об'єктів у пришвидшеному режимі. До 1 травня тривав процес збору пропозицій від громадян: наразі 467 вулиць, на думку киян та КМДА, потребують перейменування.
Представник Київської міської організації Товариства «Меморіал» імені Василя Стуса, член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Тиміш Мартиненко-Кушлянський днями оприлюднив на сторінці у Фейсбук допис, де спробував привернути увагу до порушення процесу перейменування через появу спецпроцедури.
«Вона виходить за межі правил перейменувань у Києві, які діють тут з 2013 року. У цій процедурі в принципі була відсутня комісія з найменувань як орган, – каже у коментарі Тижню Мартиненко-Кушлянський, – Ми з колегами просували ідею внесення змін до чинної процедури, щоб процес залишався під контролем відповідної комісії, оскільки її усунення породжує цілу низку практичних питань, на які ніхто не має відповіді». Комісія при мері, власне, повинна займатися збором пропозицій, їх фаховим аналізом та підготовкою експертних висновків щодо тієї чи іншої назви.
Читайте також: Площу Льва Толстого у Києві слід перейменувати на честь Євгена Чикаленка! — історики
Формально у нинішіх умовах кінцеве рішення має приймати одноосібно міська влада, проте через порушення процедури – невідомо як розподілятимуться обов’язки та хто конкретно ухвалюватиме остаточне рішення. Передбачається, що пропозиції громадян відправлять на рейтингове голосування. Проте в запропонованій системі, за словами Мартиненко-Кушлянського, ховається багато практичних питань. Наприклад, що робити, якщо на 10 вулицях за підсумками рейтингового голосування переможе одна й та сама пропозиція?
«В нас діє неписане правило стосовно пріоритету повернення історичних назв ще від часу розпаду СРСР. Якщо назва милозвучна і не стосується російської імперської спадщини – її повертають», – додає Мартиненко-Кушлянський. Як дотриматись цього правила в умовах спецпроцедури – теж невідомо.
«Цей проєкт рішення був дуже сирий, а депутати поспішили з його прийняттям. Тепер реально бігають, схопившись за голову, і не знають, що з тим робити», – коментує рішення експерт Комісії.
До Комісії входять дослідники історії міста, мовознавці, фахівці з архітектури та культури. Звернутись з ініціативою може будь-хто, але розглядати ці речі та виробляти позицію КМДА за правилами мають експерти. Є ще один бік цієї історії, який може обернутися проблемами у майбутньому.
«Були випадки, коли політично вмотивовані персонажі намагались через суд перейменувати проспект Бандери чи Шухевича. Але в них це не вийшло, бо рішення було юридично бездоганним. Якраз суть процедури в тому, щоб забезпечити цю юридичну бездоганність рішення», – пояснив Мартиненко-Кушлянський.
Читайте також: Кому заважають Бандера і Шухевич
У низці випадків увага до процедури дерусифікації – це відкрита маніпуляція, як у відомому випадку бізнесмена Гаріка Корогодського, який проти знесення пам’ятника Пушкіну, бо “Пушкін не Лєнін”. У такому разі почитаються розмови про доцільність перейменувань та демонтажу російського сліду, що українці масово почали підтримувати особливо після початку повномасштабної війни. Ще деякі громади вважають процес правильним, однак «не на часі» в силу того, що бойові дії тривають. При цьому, частково дерусифікація пришвидшилась саме через повномасштабне вторгенння.
У місті Новомосковськ, що на Дніпропетровщині, міський голова Сергій Рєзнік заявив, що питання про перейменування міста буде порушуватись у будь-якому випадку. Проте зараз населений пункт залишили багато мешканців. На переконання Рєзніка, це рішення можна прийняти лише за абсолютної більшості голосів усіх мешканців громади.
«Я не хочу, щоб ми навіть починали процес визначення громадської думки без приблизно п’ятої-шостої частини населення міста, яке наразі виїхало в західні області країни й за кордон. І тим більше – без тих, хто зі зброєю в руках нас захищає», – заявив мер Новомосковська місцевому медіа.
Мартиненко-Кушлянський переконаний, що перейменуванням займатись треба, але в тилових містах, де ситуація спокійніша.
«Скажімо, коли такі рішення ухвалюють в Дніпрі чи Миколаєві, мені здається, там треба було б займатись чимось іншим. Проте з початком війни помітив навіть за стрічкою у фейсбуці, що люди почали порушувати це питання. Але це було не на часі, коли Київ був фактично оточений російськими військами. Зараз ситуація спокійніша і ми можемо підійти знову до цього питання», – додав фахівець.
1 травня був останній день подачі пропозицій щодо назв вулиць, які хочуть перейменувати у столиці. Скільки пропозицій піде на громадські обговорення – наразі невідомо. Кінцевий список включав 460+ ідей. Мартиненко-Кушлянський також зазначив, що в минулу суботу Інститут національної пам'яті звернувся до міської адміністрації з застереженням, що список складений неякісно і з пропозиціями, як покращити цю процедуру.
Депутатка Київради Ксенія Семенова, яка активно виступає за перейменування російськоімперських та радянських вулиць та є однією з ініціаторок проєкту по демонтажу пов’язаних з Росією пам’ятників у Києві (проєкт якраз і критикував столичний бізнесмен Корогодський), пояснила в коментарі Тижню, що зараз систематизують пропозиції громадян, які надходили до 1 травня.
За словами депутатки, вона звернулась до голови комісії з найменувань Марини Хонди з проханням скликати Комісію для розгляду зібраних пропозиції, проте відповіді станом на 2 травня не отримала: «Ми з Тимішем (Мартиненко-Кушлянським, – Ред.) домовились, що якщо голова не робитиме зборів, відбудеться неофіційне засідання із зустріччю експертів з цієї комісії для того, щоб обговорити всі пропозиції киян».
Як пояснила Семенова, це ініціатива Володимира Бондаренка – секретаря Київради та заступника міського голови Києва Віталія Кличка. Стосовно кількості пропозицій, то у міськраді дійшли думки, що 400 вулиць до 9 травня комісія розглянути та поставити на обговорення не встигне. Тому якась частина буде перейменована, а інша й далі опрацьовуватиметься Комісією з найменувань.
«Спочатку на сайті висіла пропозиція щодо 200 вулиць, але…мені, як депутату, писали кияни: «От я зайшов на сайт, ви забули вулицю таку, додайте», – каже Семенова. Які саме пропозиції вийдуть на громадське обговорення та скільки їх буде – невідомо. Очікують зібраний і систематизований матеріал від секретаріату міськради.