Прайс-2009

Україна вже два тижні живе за новим бюджетом – проте його легітимність остаточно не підтверджена. Так, президент Ющен­ко хоч і підписав цей документ, та вже спрямував до Конституційного Суду подання про відповідність бюджету Конституції: його, зокрема, цікавить, чи може Кабмін допомагати Нацбанкові здійснювати рефінансування банків. Деякі народні депутати мають намір оскаржувати в судах процедуру голосування за держбюджет: вони кажуть, що спікер не мав права сім (!) разів за два дні ставити на голосування той самий законопроект. Скандально відомий бютівець Ігор Рибаков уже заявив, що він був відсутній у сесійній залі, коли його картка голосувала «за». Закон підтримали 226 депутатів, тому, можливо, саме його голос був вирішальним.

 

 

Отже заплановано, що в 2009 році до державної скарбниці надійде 238,9 млрд грн. Понад половину з них (178,6 млрд) становитимуть податкові надходження. Нагадаємо, перед Новим роком парламентарі ухвалили закон, відповідно до якого ввізне мито на імпортні товари може бути підвищене з 13% до 26%. Це не дуже узгоджується з умовами, на яких Україна приєднувалася до СОТ, але за рахунок підвищеного мита бюджет отримає понад 12 млрд грн. Згідно з дохідною частиною бюджету, цьогоріч відбудеться небачений розпродаж військового майна. Майже 4 млрд грн розраховує вторгувати уряд за надлишкове озброєння, військову та спеціальну техніку.

 

Значно цікавіша видаткова частина бюджету. Вона становить 267,3 млрд грн, що на 31 млрд більше за дохідну. До речі, МВФ вимагав від України бездефіцитного бюджету, коли торік надавав нам кредит. Наприкінці січня має відбутися зустріч представників Фонду з українськими посадовцями, і тема бюджету буде однією з ключових.

 

Ще задовго до прийняття бюджету його опоненти наголошували на нереальних макроекономічних показниках. У бюджет закладене зростання ВВП на рівні 0,4%, хоча більшість експертів прогнозують від’ємні показники близько -6–-4%. Інфляція, за розрахунками уряду, 2009 року становитеме 9,5% (хоча минулого перевищила 20%), а курс долара протягом року триматиметься на рівні 7,5 грн за $1.

Підсумовуючи ці міркування, президент називав бюджет, розрахований на таких цифрах, трагедією, а Партія регіонів взагалі закликала уряд подати у відставку.

 

Проте в день ухвалення бюджету дискусія в сесійній залі точилася зовсім не навколо макроекономічних показників. Депутати говорили про будівництво мостів у Запоріжжі, фінансування «Мистецького Арсеналу», програму «Питна вода України» та фінансування «Просвіти».

 

У перший «бюджетний» день голова ВР Володимир Литвин тричі ставив на голосування проект бюджету – всі спроби провалилися. Наступного дня, за деякими даними, до видаткової частини бюджету додалося 1,5 млрд грн – лише після цього парламентарі підтримали документ. У бюджетному комітеті дрібні статті, які додають до проекту за кілька годин до голосування, називаються «хотєлкі». Зазвичай це побажання окремих депутатів, які за включення до бюджету певного пункту дають гарантію голосувати за нього.

 

Цього разу за ніч у бюджеті з’явилися 100 млн грн субвенцій на будівництво мосту в Запоріжжі, 500 млн грн на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в ДАІ за рахунок сплати адмінштрафів. Також 2,5 млн на фінансування Національної спілки письменників, на 15 млн збільшили фінансування управління Держохорони і на 2,8 млн грн фінансування РНБО. Та ще багато цікавостей, про які трохи згодом.

 

Тобто процес прийняття бюджету жодним чином не нагадував про кризову економію – парламентарі традиційно змагалися за «маленькі поправочки» у власних інтересах.

 

Точкова стабілізація 

Варто зазначити, що Стабфонд є недоторканною «заначкою» країни на чорний день. Його створюють для того, щоб латати непередбачувані дірки в бюджеті, підтримувати певні галузі економіки в періоди рецесії, вирівнювати торговельне сальдо тощо.

 

Проте Стабфонд, закладений у бюджет-2009, більше нагадує не заначку, а «бюджет у бюджеті». Він є своєрідним списком статей, фінансування яких є обов’язковим. Наприклад, 150 млн грн на реалізацію програми «Хокей України» чи 500 млн грн на будівництво метро в Донецьку. (Детальніше дивіться у таблиці «Стабілізаційний фонд».)

 

Дохідна частина Стабфонду досить сумнівна: згідно з Порядком використання його коштів, він формується з надходжень від приватизації держмайна, а також із надходжень від цільового розміщення державних цінних паперів. Програми приватизації державного майна на наступний рік взагалі немає, проте уряд розраховує на 8 млрд надходжень від приватизації. Конкретної інформації про доходи з розміщення цінних паперів також немає, проте, щоб покрити заплановані видатки Стабфонду, треба не менше 12 млрд грн.

 

Під час голосування у парламенті майже всі депутати наполягали на тому, щоб саме їхні пропозиції були включені до статей Стабфонду – це нібито гарантує їхнє виконання. Напевне, саме таким чином у «недоторканній заначці» з’явилася стаття про фінансування протипаводкового захисту в басейні річки Тиса чи придбання пожежної техніки вітчизняного виробництва.

 

 

Видаткова частина бюджету, яка нараховує тисячі статей, завжди починається з пункту «Апарат Верховної Ради». Статті витрат на владу не є захищеними чи якимись спеціальними, проте їхня недоторканність поза сумнівом.

 

Ми порівняли бюджет, заре­єстрований 23 грудня у ВР з ухваленим 26 грудня. Якщо про запорізькі мости чи «Мистецький Арсенал» велися запеклі дискусії, то видатки на візити депутатів за кордон та реконструкцію садів «Феофанії» навіть не виносили на обговорення – їх просто додали й проголосували.

 

Так, за три дні до 112 млн грн депутати додали ще 600 млн грн на проведення президентських виборів (самі вибори, до речі, мають відбутися наприкінці січня 2010). Певно, передбачаючи важкий рік, парламентарі на 40 млн грн збільшили видатки на охорону органів держвлади та посадових осіб (загалом 191,2 млн). Представники всіх фракцій і профільний комітет нарікали, що не встигають у такі короткі терміни прочитати проект бюджету. Проте встигли збільшити фінансування парламентських видань «Голос України» та «Віче», «Офіційного вісника Президента», а також додати 300 тис. грн до фінансування виготовлення державних нагород та пам’ятних знаків.

 

Підвищення мінімальної зарплати, на основі якої розраховується купа соціальних виплат, протягом року не захищене Стабфондом. Проте має відбуватися щоквартально. Наразі мінімальна зар­плата становить 605 грн, наприкінці року зросте до 669 грн. Саме таким є прожитковий мінімум на 2009 рік (до речі, стільки ж він становив наприкінці минулого року). Тобто за розрахунками уряду, під Новий 2010 рік мінімальна зарплата та прожитковий мінімум нарешті зрівняються.

 

Цьогоріч не буде масштабної кампанії з виплати компенсації за вкладами в Ощадбанку. У «докризовому» бюджеті (у тому, який уряд подавав до Верховної Ради у вересні), на виплату знецінених за­ощаджень планували витратити 9 млрд грн. У «кризовому», затвердженому варіанті кошторису, на ці цілі передбачено лише 0,25 млрд грн. Чого ще не буде в цьогорічному бюджеті через кризу, дивіться на рисунку «Як криза змінила бюджет».

 

Попри всю, м’яко кажучи, сумнівність бюджету-2009, шансів скасувати чи змінити його фактично немає. Принаймні, до травня – саме тоді уряд має виконати бюджетну «роботу над помилками». Наразі ж влада застосувала принцип «краще поганий бюджет, ніж узагалі ніякого».