Згідно з висновком суду, "письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й факту передачі грошової суми позичальникові", пише "Комерсантъ-Україна" з посиланням на рішення суду в рамках судового розгляду між двома громадянами
За матеріалами справи, яка дійшла до Верховного Суду, один громадянин 29 листопада 2008 позичив іншому на шість днів $300 тисяч.
Незважаючи на те що 5 грудня 2008 позичальник не повернув борг, кредитор тягнув з подачею позову майже три роки. Лише в серпні 2011 року він почав вимагати у суді стягнути суму боргу ( 2,39 мільйони гривень за курсом НБУ на момент подачі позову), а також 3% річних від простроченої суми (195,7 тисяч гривень) та інфляційні втрати (736,4 тисяч гривень). Сумарно мова йшла про 3,32 млн грн.
Спочатку Подільський районний суд Києва ухвалив рішення на користь кредитора, але апеляційна та касаційна інстанції визнали його недійсним.
Верховний суд, спираючись на ст. 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу, не тільки підтвердив, що договір позики означає факт передачі грошей, а й визнав, що такий документ може бути підписаний тільки позичальником – підпис кредитора не потрібен.
Будучи двосторонньою угодою, позика є одностороннім договором – після його укладення всі зобов'язання покладаються на позичальника.
Крім того, ВСУ вимагає, щоб суди виявляли правову природу цих документів незалежно від їх найменувань. ВСУ також зазначив, що відсутність у договорі інформації про те, в якій саме валюті був узятий борг (американські, канадські або австралійські долари), може вплинути на визначення розміру боргу, але не є підставою для відмови в його стягненні.
Юристи кажуть, що своїм рішенням ВСУ спростив процедуру стягнення боргів з фізосіб за розписками, оскільки досі багато судів не визнавали їх правомірність.
"Багато судів вважали, що розписка повинна йти на додаток до договору позики і сама по собі не підтверджує природу передачі грошей у борг. Тепер у судів є чітка позиція, на яку вони будуть орієнтуватися" , – заявив керуючий партнер юркомпанії Jurimex Юрій Крайняк.
Крім того, суд встановив, що порушення умов розписки тягне за собою фінансові санкції.
"Зазвичай такі договори укладаються між двома партнерами, які ведуть спільний бізнес. Верховний суд встановив, що розписка є грошовим зобов'язанням, і за її прострочення можуть застосовуватися фінансові санкції. Хоча досить часто штрафи можуть бути зазначені в самому договорі" , – сказав старший партнер адвокатської компанії "Кравець і партнери" Ростислав Кравець.
"Позиція суду може поширюватися і на ті випадки, коли юридична особа бере в борг гроші у фізичної, ставлячи на розписці печатку і підпис. Але якщо така угода не проведена у бухобліку підприємства, то рішення може бути іншим" , – додав він.