Синьо-білий «бульдозер» заглох. Опозиція, що з 5 лютого блокує роботу Верховної Ради, наприкінці другого тижня блокування відчула слабкість опонентів і перейшла у наступ. У відповідь на страшилки регіоналів про розпуск ВР і проведення позачергових виборів за вигідним для влади законом блокувальними заявили, що не тільки не бояться цього, а й готові підтримати перевибори. Тільки вже за своїми правилами гри.
Про це 18 лютого заявив журналістам фактичний лідер «Батьківщини» Арсеній Яценюк. Після чергової зустрічі зі спікером Володимиром Рибаком, котра знову завершилась нічим, Яценюк сказав, що опозиція не лише не проти, а навіть «ініціює» позачергові вибори парламенту. І, понад те – президента.
«Ми готові до дострокових виборів до Верховної Ради й виборів президента», – сказав політик.
«Ми створюємо робочу групу з підготовки нового закону про вибори, за яким депутати будуть обиратися винятково за відкритими списками, і який не дасть можливості партії влади фальсифікувати вибори так, як вони їх фальсифікують», – також додав Яценюк.
Поза всяким сумнівом, це стало відповіддю на погрози регіоналів провести позачергові вибори за повністю мажоритарною виборчою системою. Минулого тижня про це почали наперебій заявляти спікери ПР – Нестор Шуфрич, Володимир Олійник, нарешті, Михайло Чечетов.
Останній описав можливий сценарій подій. Мовляв, для парламентської більшості не стане проблемою розблокувати трибуну «на 5 хвилин», прийняти зміни до виборчого законодавства, і спокійно піти на нові вибори, котрі за мажоритарної системи дадуть регіоналам (як вірить Чечетов) конституційну більшість депутатів.
Словами про «5 хвилин» шановний політик мимоволі видав головну проблему рідної фракції, котру давно обговорюють в кулуарах. Справа в тому, що у нинішньому складі ВР регіонали вперше за довгий час не мають суто фізичної переваги над опозиціонерами.
Людей, здатних поштовхатися під трибуною, у трьох опозиційних фракцій ніяк не менше – і це не рахуючи Віталія Кличка, котрий багато разів обіцяв своїх професійних навичок у політичній боротьбі не використовувати. Разом із тим, депутати від партії влади мають куди менше мотивації.
Регіонали потрапили у пастку, котру самі ж собі розставили ще позаминулого року. Ідеться про вибори за змішаною системою, коли половина парламентарів обиралась у мажоритарних округах. Це дозволило регіоналам обійти реальні політичні вподобання українців (котрі віддали ПР як партії менше третини голосів) і сформувати лояльну до президента більшість.
Але тепер мажоритарники – в більшості своїй бізнесмени, котрі самі ж оплатили свої вибори – зовсім не палають бажанням махати кулаками під трибуною. Заради чого?
Подейкують, лідер фракції Олександр Єфремов уже збирав своїх депутатів чи то на обговорення тактики штурму трибуни, чи то безпосередньо для проведення такого штурму. Але достатньої кількості бійців просто не набралось. Частина депутатів під різними пристойними приводами не з’явились на зустріч – і більшість із них складали саме мажоритарники.
Проте найбільша проблема в тому, що озвучена Чечетовим та іншими ідея про зміну системи виборів не може бути реалізована, бо суперечить сама собі.
Президент дійсно може розпустити парламент, якщо той не збирається на пленарні засідання 30 календарних днів поспіль під час чергової сесії. Всупереч думці низки експертів, для цього не обов’язково відкривати сесію і відлічувати термін від її початку. Роз’яснення Конституційного суду, зроблене в травні 2004 року, про це не каже – воно говорить лише про нездатність депутатів зібратись на засідання в той час, як за календарним планом ВР ці засідання повинні відбуватись .
Тобто розпустити Раду 6 березня (або пізніше) скоріше можна, ніж ні. А от змінити виборчий закон при цьому не вдасться жодним чином. Адже для цього, як визнав і той же Чечетов, необхідно розблокувати роботу парламенту. Тобто розпочати пленарне засідання, на якому і прийняти зміни до виборчого законодавства. Плюс, що важливо, і про що чомусь забувають – зміни до бюджету, які дозволять профінансувати позачергове голосування.
Проте проведення такого засідання автоматично «обнуляє» 30-денний термін, по завершенні якого Віктор Янукович отримає право розпуску законодавчого органу. Інакше кажучи, розпустити Раду можна – але тоді голосувати за новий виборчий закон буде вже нікому. А якщо за нього проголосувати, зникають підстави для розпуску.
Усе це досить очевидно, і дивно, що регіонали так довго намагались лякати опозицію «мажоритаркою». Так, 18 лютого газета «КоммерсантЪ-Украина» з посиланням на анонімні джерела повідомила, що відповідний закон нібито вже готується під керівництвом Єфремова. «Якщо парламент розблокують, ми будемо приймати потрібні нам закони, не розблокують – у президента з'являться підстави для оголошення дострокових виборів, на яких ми, з урахуванням стовідсоткової мажоритарки, точно отримаємо більшість голосів», – сказало одне таке джерело.
Але вже за кілька годин блеф було викрито. «На нашу заяву про готовність до позачергових виборів Рибак відповів, що питання про дострокові вибори в ПР ніхто не ставить», – майже одночасно написали на своїх сторінках Facebook опозиційні депутати Олександр Бригинець та Андрій Павловський, що брали участь у зустрічі зі спікером Володимиром Рибаком. Саме після цієї зустрічі Яценюк і заявив про готовність до дострокових виборів і Ради, і президента.
Слова Яценюка виглядають не меншим блефом, ніж заяви Чечетова. Адже насправді піти на перевибори за пропорційним законом опозиція не може з тих самісіньких причин, з яких регіонали не в силі одночасно домогтися розпуску парламенту і мажоритарної системи. А для позачергових виборів президента конституційних підстав немає взагалі: за нинішніх реалій це можливо лише з доброї волі самого гаранта.
Головний адресат заяв Яценюка, котрі не можна реалізувати – опозиційний виборець. Досі телекартинка показувала винятково депутатів УДАРу, котрі блокують трибуну зі шляхетною метою змусити парламентську більшість дотримуватись Конституції й голосувати персонально. Але від сьогодні до них приєдналась і «Батьківщина».
Також сьогодні стало відомо, що «Батьківщина» вважає Віталія Кличка єдиним кандидатом від опозиції на виборах мера Києва. Ця заява далеко не втішила політика-боксера, котрого нею поставили в становище молодшого партнера. До того ж, тепер йому треба або відмовитись, що неприпустимо для іміджу, або погодитись, не знаючи ще, за яким законом пройдуть вибори, і чи варті вони будуть витрачених ресурсів, якщо навіть у випадку перемоги реальні важелі впливу на столицю залишаться в руках вірної Банковій міської адміністрації.
Заява про «ініціацію» дострокових виборів, зроблена Яценюком явно без узгодження з Кличком – із цього ж ряду.
Питання ж розблокування роботи парламенту тим часом залишається відкритим. І Яценюк, і Кличко, виступаючи сьогодні перед пресою у ВР, погодились, що система «Рада-3», вона ж – «сенсорна кнопка», не гарантує 100 % персонального голосування. Однак відступати від своїх позицій не збираються, і пропонують голосувати руками, вставанням або бюлетенями.
Зі свого боку, Олександр Єфремов заявив, що найголовніше – забезпечити відповідальність депутатів за блокування трибуни. Також регіонали продовжують пропонувати голосування тільки двічі на тиждень, щоб мати можливість збирати в ці дні повний склад фракції.
Якщо досягти компромісу щодо голосування не вдасться, більшість має три варіанти. Перший – повторити так звану «оксамитову революцію», що відбулась у парламенті майже рівно 13 років тому. Тоді лояльні до президента Кучми депутати залишили сесійну залу на Грушевського й зібрались в «Українському домі», де зняли з посад керівників ВР від лівих сил. Щоправда, такий метод придатний для одноразового голосування, а не для постійної законодавчої роботи, навіть якщо регіонали з комуністами й матимуть для цього голоси.
Другий варіант – таки йти на перевибори за нині діючим законом. І з досить непевними перспективами для партії влади.
Нарешті, є третій спосіб: повторити трюк Юлії Тимошенко взірця 2006 – 2007 року. Тоді, нагадаємо, понад 150 опозиційних депутатів склали мандати і «обнулили» свої виборчі списки, чим позбавили парламент легітимності. Адже Рада не має права працювати, якщо в ній налічується менше 300 депутатів.
Суто теоретично, регіонали можуть розблокувати трибуну, проголосувати мажоритарну систему позачергових виборів та їхнє фінансування, а після того дружно скласти мандати. Тільки тоді мажоритарні позачергові вибори стануть реальністю. Питання лише в тому, щоб умовити на це синьо-білих депутатів, котрі неабияк витратились на попередніх перегонах, і зараз, як сказано вище, не хочуть займатися навіть розблокуванням парламенту.