У роботі минулого самміту, що відбувався в Парижі у лютому 2010 року взяли участь 100 відомих діячів, а президент США Барак Обама, президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв, Генсек ООН Пан Гі Мун та британський прем’єр Гордон Браун надіслали листи підтримки. Окрилені таким заохоченням, активісти ініціативи оприлюднили чотирифазовий план ядерного роззброєння.
Зокрема, пропонується, що протягом першої фази (2010–2013 роки) Америка й Росія повинні підписати двосторонній договір про скорочення загальної кількості ядерних боєголовок до 1000 з кожної сторони. На сьогодні вони мають, відповідно, 8,5 тис. і 11 тис. таких боєголовок, що разом становить 95% світового арсеналу (20,5 тис.). Після ратифікації всі інші ядерні держави мають погодитися заморозити свій арсенал і взяти на себе зобов’язання долучитися до багатосторонніх переговорів у другій фазі (2014–2018). На цій стадії США та Росія повинні скоротити кожна свої запаси до 500 боєголовок, а інші країни – пропорційну кількість.
Критично важливим моментом другої фази є її залежність від універсального прийняття комплексної системи перевірки й контролю за виконанням разом із жорсткішим контролем за ядерним паливом, що його виробляють у рамках програм мирного розвитку атомної енергетики.
Під час третьої фази (2019–2023) усі держави, спроможні виробляти ядерну зброю, мають узгодити правові нюанси й підписати угоду про глобальний нуль. Остання фаза (2024–2030) передбачає втілення цієї угоди.
Детальніше про перспективу ядерного роззброєння читайте у статті «Ядерний Ендшпіль».