Менш як 100 років тому люди ще хворіли на натуральну віспу: ця інфекція поширювалася дуже швидко й часто призводила до смерті. Цілком вірус ліквідували лише 1980-го за допомогою вакцинації. А 2010-го в Африці вакцини майже знищили епідемію менінгіту А — хвороби, яка вражає мозок і нерідко є летальною. Аналогічно людство позбулося багатьох інших тяжких і смертельних захворювань.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), імунізація дає змогу щорічно запобігти 2–3 млн смертей.
Утім, серед населення ставлення до імунізації все ще неоднозначне. Час від часу спалахують антивакцинні кампанії. Це стосується як України, так і більш розвинених країн. Хоча застереження ґрунтуються на міфах. Правда в тому, що сьогодні альтернатив вакцинації немає: щеплення убезпечує від хвороби або ж полегшує її перебіг. Є невелика частка людей, у яких імунітет після вакцинації не сформується та які лишаються вразливими до інфекції. Також є ті, кому протипоказано робити щеплення за станом здоров’я. Вони можуть розраховувати лише на колективний імунітет, тобто на вакциноване оточення, яке точно не передасть їм хвороби. Для утворення сталого колективного імунітету вакцинація населення має становити не менш як 95%.
Читайте також: Щеплення замість лимонів
Сьогодні Україна бюджетним коштом закуповує вакцини від 10 інфекційних хвороб, які входять до Національного календаря щеплень: гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та гемофільної інфекції. Їх можна отримати в закладах охорони здоров'я безкоштовно. Щеплення дітям проводять для створення імунітету проти певних інфекцій, щеплення дорослих — для підтримки вже набутого імунітету. Дорослих не щеплюють проти кашлюку, поліомієліту, гемофільної інфекції, кору, паротиту, краснухи, якщо вони отримали щеплення у дитячому віці, оскільки створеного імунітету достатньо. Якщо ж хтось пропустив у дитинстві щеплення від кору, паротиту та краснухи й не хворів на них, МОЗ наголошує, що їх треба обов’язково зробити незалежно від віку. Якщо людина не знає, чи її щепили, також потрібна вакцинація. Вона покривається з бюджету тільки для груп ризику: медиків, освітян, військових, студентів.
Поширеним є міф, що краще сформувати імунітет, перехворівши, ніж вакцинуватися, адже вірус потрапляє в організм в обох випадках. МОЗ застерігає, що це не так: хвороба може викликати серйозні ускладнення, як-от пневмонія та враження мозку. Вакцина містить дуже ослаблений вірус і здатна викликати певні реакції: припухлість у місці уколу чи підвищення температури. Але ці ризики незначні порівняно із загрозою, скажімо, паралічу після поліомієліту.
Для оптимізації процесу імунізації в травні 2018‑го МОЗ внесло зміни до Календаря профілактичних щеплень. Згідно з ними діти отримуватимуть тільки одну дозу вакцини БЦЖ проти туберкульозу впродовж перших днів життя. Ревакцинацію в сім років за рекомендацією ВООЗ скасували. Також дітям у двомісячному віці робитимуть щеплення одночасно проти шести хвороб: гепатиту В, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, гемофільної інфекції. Як пояснюють у Центрі громадського здоров’я МОЗ, у майбутньому це дасть змогу використовувати комбіновану багатокомпонентну вакцину, що зменшить кількість візитів на вакцинацію в перший рік життя. З одного боку, це зручно для батьків, а з другого — збільшує частку щеплених вчасно дітей.
Якщо в Європейському регіоні ВООЗ рівень вакцинації впродовж останніх 10 років стабільний і здебільшого перевищує 90%, то в Україні ці показники коливаються. За даними МОЗ, упродовж 2009–2013‑го охоплення дітей до року щепленнями від поліомієліту становило 57–74%. У 2014-му їхня частка стрімко зменшилася до 45%. Падіння торкнулося й інших вакцин. Як пояснювала заступниця міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина, того року тендери на закупівлю вакцин було проведено набагато пізніше, ніж зазвичай, виникли перебої з поставками. Плюс спрацювала антивакцинна кампанія. В Україні стався спалах поліомієліту, його підтвердили ВООЗ і Центр із контролю та профілактики захворюваності США. У Закарпатській області двоє невакцинованих дітей були паралізовані після зараження. У МОЗ пояснюють, що багато людей може хворіти на поліомієліт безсимптомно, але залишатися носіями вірусу. Кожен 200-й заражений лишається паралізованим, а серед паралізованих 5–10% помирають через ураження дихальних м’язів.
Читайте також: Ребрендинг гомеопатії: як «розвести» науковців
Але тепер Україна цілком забезпечена вакцинами від 10 основних інфекцій. Зокрема, завдяки відмові від тендерів та зміні механізму закупівель цих препаратів. Уже четвертий рік їх здійснюють міжнародні організації: Програма розвитку ООН, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та британська агенція Crown Agents, що, за оцінкою Рахункової палати, заощадило Україні до 39% бюджетних коштів. До того ж, вказує Центр громадського здоров’я, деякі ліки тепер закуповуються в 67 разів дешевше, ніж це робив МОЗ до 2015 року.
«Міжнародні спеціалізовані організації, які співпрацюють із Міністерством охорони здоров’я у сфері закупівель, — це неприбуткові організації. Вони не можуть використовувати виділені на ліки гроші жодним іншим чином, окрім як за призначенням. Заощаджені на закупівлях кошти використовуються для придбання додаткових обсягів ліків. Невитрачені повертаються в державний бюджет», — пояснюють у Центрі. До того ж вакцини, закуплені міжнародними організаціями, мають підтверджену якість та ефективність.
На якість впливають і умови зберігання препаратів. Щоб вакцина потрапила до кінцевого споживача в нормальному стані, необхідний правильний температурний режим. Перед вакцинацією можна попросити медпрацівників показати упаковку препарату з терміном придатності й термоіндикатором. Також кожна серія має сертифікат якості. Залишок вакцин у регіонах публікується на сайті МОЗ. Якщо препарату немає в конкретному медзакладі, міністерство радить з’ясувати причину в головного лікаря або ж звернутися в обласний департамент охорони здоров’я.
Водночас поширення міфів щодо вакцин породило торгівлю фальшивими довідками про вакцинацію. Адже згідно із законодавством відвідувати державні школи та дитсадки можуть лише щеплені діти або ті, хто має протипоказання до вакцинації. Батьки з різних причин вважають, що краще купити підроблений документ, аніж захистити дитину від інфекції. МОЗ планує боротися із цим явищем за допомогою офіційного паспорта вакцин та відповідальності за брехню. Уже з вересня всі дані про медичні огляди українців почали заносити в єдину електронну систему, що, зокрема, унеможливить підробку довідок та санітарних книжок.
Читайте також: Як відучити українців від Google-терапії
Крім директивного збільшення відсотка вакцинованих дітей є ще й інформаційна складова цієї роботи. МОЗ регулярно публікує роз’яснювальні матеріали про щеплення, розвінчує поширені міфи. Та цього року вчені Університету Джорджа Вашинґтона виявили, що суперечки довкола вакцинації розпалювали в інтернеті російські тролі та боти. Дослідники аналізували повідомлення у Twitter із 2014-го по 2017-й. І майже в той самий час у країнах Європи спалахнув кір: 24 тис. хворих у 2017-му та понад 41 тис. у першій половині 2018-го. Найбільше постраждала Україна: понад 33 тис. осіб станом на жовтень, 14 із них померли.
Це трагічні наслідки недостатньої імунізації. За даними ВООЗ і ЮНІСЕФ, 2016-го Україна була на третьому місці у світі серед країн із найнижчими показниками охоплення щепленням від кору. Однак упродовж останнього року вакцинація проти кору проводиться посиленими темпами, і, за даними МОЗ, попит на неї зростає.
Довіру до вакцин неабияк підривають і вітчизняні інформаційні ресурси, які, не розібравшись, публікують новини із заголовками на кшталт «Дитина померла після вакцинації» або «В Україні заборонили вакцину після смерті дитини». За кілька днів, як правило, з’являються результати розслідування, які свідчать про те, що смерть настала не внаслідок щеплення, а збіглася з ним у часі. За повідомленням МОЗ, у 2017-му 18 дитячих смертей сталися одночасно чи майже одночасно з вакцинацією. Причинами були вроджені вади розвитку, пневмонія, синдром раптової смерті, удушення тощо. За той рік дітям зробили трохи більш як 1,3 млн щеплень. Тобто, за приблизними підрахунками, у період вакцинації померла одна дитина з тисячі. Та інформаційне поле працює так, що поширюється лише сенсація, а не її спростування, як, наприклад, було з підтасованим дослідженням про вакцини й аутизм. Цей зв’язок заперечили Центр контролю та профілактики захворювань у США, Медичний інститут Національної академії наук Великої Британії, британська Національна служба охорони здоров’я, але досі є люди, які в нього вірять.
Читайте також: Внутрішній опір
Водночас Держлікслужба України й справді не раз забороняла деякі вакцини через підозри в низькій якості. МОЗ заявило, що її керівництво не мало достатніх підстав для заборони вакцин проти туберкульозу, гепатиту В, поліомієліту, дифтерії, правця та кашлюка й такі дії чиновників лише шкодять імунізації. Голову Держлікслужби Наталію Гудзь та її заступника навіть відсторонили від посад. «У кожному конкретному випадку необґрунтованих заборон висновки протоколів розслідування регіональних груп доводили, що несприятливі наслідки жодним чином не пов’язані із вакцинацією. Водночас через такі дії керівництва Держлікслужби щоразу зупинялася імунізація українців: діти не могли отримати щеплення за Календарем профілактичних щеплень, оскільки вакцини були заборонені. А інформація про ці заборони в ЗМІ призвела до дискредитації імунізації та збільшення загрози відмов громадян від вакцинації», — йдеться в заяві міністерства.
Попри це, довіра до вакцин в Україні зростає, як і охоплення імунізацією. Опитування ЮНІСЕФ у 2017 році засвідчило, що 84% батьків роблять чи намагаються робити щеплення дітям вчасно, у 2014-му таких було лише 64%. Щоб у регіонах була достатня кількість препаратів, МОЗ запроваджує міжнародну методику розрахунку потреби у вакцинах. Вона передбачає планування на багато років уперед і створення запасу відповідних препаратів, яких вистачить як на планові щеплення, так і на посилену вакцинацію в разі спалахів хвороб.