Україна повноцінно повертається на світовий ринок запозичень, "Нафтогаз" подав черговий позов проти "Газпрому", Росія програє Україні битву в Twitter, а також одвічна проблема – корупція. Що протягом останнього тижня писали про нашу державу іноземні ЗМІ – в огляді Тижня.
Корупція
"У України багато проблем, і Росія – тільки одна з них", – під такою назвою вийшла стаття в The Wall Street Journal про те, що найбільше послаблює країну корупція.
"Треба віддати їй належне, Україні вдалося подолати такі перешкоди, які могли б зламати будь-яку менш рішуче налаштовану державу. Вторгнення і незаконна анексія Криму Росією в 2014 році, а також окупація Донбасу, ключового промислового центру на сході України, з самого початку загрожували перетворити цю країну в політично й економічно неспроможну державу. Після вторгнення Росії ВВП України впав на 17%, інфляція виросла на 60%, а гривня втратила майже 60% своєї вартості. Однак після двох років скорочення в 2016 році українська економіка стабілізувалася і почала повільно зростати. За прогнозами Світового банку, в 2018 році її зростання складе 3,5%, а в 2019 році – 4%.
Також нещодавно міжнародне рейтингове агентство Moody's підвищило кредитний рейтинг України зі "стабільного" до "позитивного". А цього тижня Україна повертається на ринок суверенних облігацій, випускаючи євробонди на суму в 2,5 мільярда доларів, що є найпомітнішою ознакою відновлення її економіки, зазначається в матеріалі.
"Однак в Україні не все так добре, як може здатися на перший погляд. Всюди залишається корупція, а темпи реформ знизилися. За показниками ефективності державний апарат України займає друге місце з кінця в Європі, після Молдови. Обіцянки уряду провести земельну реформу і приватизацію деяких державних підприємств так і не були виконані. Невдоволення в суспільстві зростає", – підкреслюється в матеріалі.
Про економіку
Уперше за п'ять років Україна продала свої облігації на міжнародному ринку, пише аналітичний центр Atlantic Council. 18 вересня український уряд продав тримільярдні єврооблігації терміном на 15 років з річною прибутковістю 7,375%. Випуск облігацій був перевищений на понад три рази. У початкових заявах йшлося про запланований продаж облігацій в розмірі 2,5 мільярда доларів, тому український уряд вирішив збільшив обсяг цінних паперів через великий попит. І цей продаж має багато наслідків, йдеться в матеріалі.
"Очевидно, що Україна повернулася на міжнародний ринок. Продаж єврооблігацій пройшов успішно, і це свідчить про схвалення учасниками ринку нової економічної політики України, реалізованої після Революції гідності. Новому уряду України вдалося звести до мінімуму дефіцит бюджету й іноземних платежів, при цьому контролюючи державний борг", – пише автор матеріалу.
Реальною ж причиною повернення України на міжнародні ринки боргових паперів, як пише Atlantic Council, стало те, що Києву в 2019 і 2020 роках належить обслуговування державного боргу, який складе 7,5 мільярда доларів і 6,1 мільярда доларів відповідно.
"Тому цей випуск облігацій буде в основному використовуватися для рефінансування цих боргів. У цьому відношенні 2019 рік більше не здаватиметься таким тривожним. Ніщо так не надихає, як успіх", – підкреслюється в матеріалі.
Видання зазначає, що економіка України буде зростати швидкими темпами завдяки експорту, який в першій половині 2017 року зріс на чверть. "Але зараз головне питання полягає в іншому: чи буде економічне зростання стимулювати подальше перетворення країни або дозволить уряду заспокоїтися і зупинити реформи?", – резюмує аналітичний центр.
Боротьба "Нафтогазу"
У середу, 20 вересня, українська компанія "Нафтогаз" подала позов на 5 млрд доларів до Постійного третейського суду в Гаазі проти російської компанії "Газпром", що захопила, за словами української сторони, її активи в Криму, пише Forbes.
"Нафтогаз" стверджує, що три його дочірніх підприємства зазнали мільярдних збитків через анексії Криму Росією в березні 2014 року. В матеріалі зазначається, що це третій позов, поданий "Нафтогазом" проти "Газпрому" і сьомий позов, поданий проти російських компаній, що діють в анексованому Криму.
"Україна і Росія наразі переживають гірке розлучення", – пише видання. "Боротьба між "Нафтогазом" і "Газпромом" служить для деяких нагадуванням, що росіянам не можна довіряти", – зауважується в матеріалі.
Цвірінькання у Twitter
Україна зазнала важких втрат у конфлікті з Росією, втративши контроль над Кримом і деякими східними територіями і відчуває проблеми з електромережами, ймовірно, через хакерські атаки з Росії, однак в театрі бойових дій у Twitter Україна не дозволяє себе образити, пише The Wall Street Journal.
"Битва @Ukraine з @Russia йде між однією з найбільших в світі кібервійськових держав і трьома комп'ютерними ботаніків-жартівників, що ведуть у Twitter акаунт @Ukraine. За цим малобюджетним починанням стоять 30-річний Ярема Дух і його колега, які постійно працюють в прес-службі українського президента, а також один волонтер", – пишуть журналісти в матеріалі.
"Тисячі користувачів Twitter зайняли позицію @Ukraine в її розборках з акаунтами, які ведуть співробітники міністерства закордонних справ. @Ukraine зазвичай дотепніше @Russia, кажуть користувачі Twitter . У цьому акаунті вміють розкопувати цікаві епізоди з американських мультфільмів, це своєрідний гумор ретро-поп-культури, який знаходить відгук у всьому світі", – пишуть автори матеріалу.
У статті наводиться приклад, як у відповідь на повідомлення @Russia @Ukraine вирізала кадр з мультфільму "Сімпсони". У ньому на табличці з ім'ям російського дипломата виявилося напис "Радянський Союз", а саме повідомлення, як йдеться в матеріалі, облетіло весь інтернет.
You really don't change, do you? pic.twitter.com/HDfS9A8jWZ
— Ukraine / Україна (@Ukraine) 30 травня 2017 р.
Видання зазначає, що попри весь свій значний пропагандистський апарат в інтернеті, Кремль не дуже хороший в своєрідному і моментальному гуморі Twitter. "Близько 80% твітів про Україну і НАТО пишуться російськими ботами, за даними натовського Центру стратегічних комунікацій. Вони зазвичай не дуже дотепні", – йдеться у статті. "Круто, коли виходить надерти Росії дупу", – сказав Дух в інтерв'ю виданню.