Повернення до Конституції-2004: регіонали тікали з Ради, опозиціонери рятували поранених

Політика
19 Лютого 2014, 11:52

У повітрі чутно, як шипить запалена чи то шашка, чи то граната. З-за спин чоловіків у сірому камуфляжі вилітає невідомий предмет, який активно димить. За секунду він падає у мітингувальників. Над Грушевського розкочується перше гучне «Б-ба-ба-х».

Від самого ранку Рада заблокована. Опозиціонери вимагають проголосувати постанову, яка дозволить повернутися до Конституції-2004. Втім, регіонали підтримувати такі законодавчі ініціативи не збираються і масово тікають у невідомому напрямку. Їх приклад намагають наслідувати комуністи, втім, «лєнінців» блокують на виходах. Грушевського починає затягувати димом.

Десь близько 11:00 стає зрозуміло – події розгортатимуться уже не в парламенті. Палають шини, вантажівки, на Липській загоряється офіс ПР. Журналісти, як і опозиційні депутати, ходять від вікна до вікна, намагаючись оцінити ситуацію. Постанову про Конституцію досі не зареєстрували.  Кажуть, в Рибака почався гіпертонічний криз.

«Гіпертонічний криз у Рибака, величезний тиск, він ковтає таблетки. Тиск десь 200 на 140. Його підставляють, це людина, яка розуміє, що він відповідає за долю країни зараз, а нічого зробити не може, немає сил, тому що він повинен піти на своє власне рішення. А він чекає рішення від президента. А президент не виходить на зв’язок», – розповідала журналістам у кулуарах нині позафракційна Інна Богословська.

Із наради повертається лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок. Каже, під час переговорів таки домовилися про винесення документу щодо Конституції на голосування. За його словами, депутати мають повернутися до сесійної зали близько 13:00. На слушне зауваження «А як же зниклі регіонали» відповідає просто: «Це їх проблеми. У них є півгодини».

Втім, ані через півгодини, ані через півтори години зникла невідомо куди найбільша фракція парламенту не з’явилися. Кулуарами походжає регіонал Олег Царьов. Він із сарказмом згадує «мирних активістів», які підпалили офіс Партії регіонів і щоразу заявляє про убивство щонайменше двох функціонерів офісу.

«Вони (мітингувальники) вбили двох працівників нашого офісу! Коли протестувальники почали підпалювати будинок, до них вийшли на переговори, аби вивести людей з приміщення. Але переговорника просто забили на смерть!», – говорив Царьов.

Тут же його колега Борис Колесніков запевняє – ПР готова повернутися в Раду, якщо буде досягнутий компроміс.

«Та 2/3 партійців зараз у будівлі парламенту. Інші – у готелі «Київ». Можете сходити й подивитися. Ми готові повернутися до зали засідань, якщо буде досягнуто компромісу», – переконував депутат.

Тим часом у Маріїнському парку піймали тітушек із саморобними вибуховими пристроями. Депутати-свободівці демонструють шашки і запевняють – такі кидали з-за спин міліції в бік протестувальників, примотуючи скотчем цвяхи та каміння. До мендпункту Ради починають заносити перших поранених.

«Ми дійшли найпростішого компромісу. Оскільки у рішеннях Конституційного суду від 2008 та 2010 років не зазначається, що повертається Конституція 1996 року, то Рада може прийняти рішення, що Україна живе за Основним законом 2004 року. А вже після цього туди вноситимуть зміни», – розповідає журналістам Тягнибок. Кличко, тим часом, вимагає від Віктора Януковича прибрати «Беркут» з вулиць. Силовики починають активні дії.

У сесійній залі все менше депутатів. Опозиціонери час від час вибігають на двір – «відбивати» у міліції поранених. Арсеній Яценюк разом з охоронцями вносить до медпункту парламенту двох важкотравмованих. Від коментарів депутат відмовляється. Просить журналістів піти і зачиняє двері до приміщення.

Кулуарами ширяться чутки, що до Януковича на переговори відрядили Олександра Турчинова. Втім, жодних надій на результати ніхто не покладає. Поранених більшає. Загалом, за даними медслужби Майдану, у сутичках постраждало більше 200 протестувальників. Найбільше – біля Будинку Офіцерів. У людей поранення від вогнепальної зброї та гранат. Постраждалих, що лишаються у парламенті, опозиціонери вивозять на власних машинах. Стає зрозумілим, що голосування сьогодні не буде. Вулицею масово сунуть працівники урядового кварталу. Евакуація.

Олександр Єфремов, голова ПР у Раді, перед мікрофонами. Виголошує заяву в якій, по-суті, обвинувачує опозицію у ескалації насилля на вулицях. Не забуває згадати про убитих в офісі Партії регіонів. Додає, що там же могли зникнути кілька юристів, яких досі ніхто не може знайти. Після – дякує присутнім за увагу і намагається піти.

«Скажіть, вам не соромно за загиблих сьогодні людей?» – летить запитання у спину головному регіоналу фракції.

«Ні!» – відрізає Єфремов і зникає назовсім.

«Переговори з Януковичем нічого не дали. Він вирішив втопити країну», – емоційно повідомляє опозиціонерка Олександра Кужель результати перемовин між Турчиновим та Віктором Федоровичем. Нардепи, що досі лишаються у будівлі парламенту, вирушають на Майдан. Повз вікна Ради проносять чи то важкопораненого, чи то убитого. Очевидці починають говорити про обезголовлені трупи.

На манежі – спікер парламенту Володимир Рибак. Читає з паперу написану промову. Читає погано, невиразно, мов школяр, що не надто добре вивчив вірш. З однаковими емоціями сивочолий регіонал згадує і про загиблих, і про радикальних протестувальників, і про «безвідповідальну» опозицію, яка закликала людей прийти на Грушевського. Додає – неодноразово контактував з Януковичем. Але про надзвичайний стан ніхто не говорив. На останок додає – завтра (тобто у середу, 19 лютого) Рада не працюватиме. Янукович зустрічатиметься з опозицією. Пленарне засідання перенесене на четвер. І в очах – жодного розуміння ситуації, що останніми годинами складається у Києві.

«Та ні, однозначно «Беркут» сьогодні буде п**дити на Майдані народ. Через кілька годин точно почнеться», – якось приречено чути з рядів ВВшників. За цим кордоном відносної безпеки – загони осіб спортивної національності, закриті станції метро та потрощена бруківка. Подекуди – зі слідами крові. До центру їдуть вантажівки комунальників. Із центру – дещо перелякані кияни. Місто застрягло в заторах. За кілька годин почнеться повноцінний штурм Майдану Незалежності.