Потворні повторні

Політика
14 Листопада 2013, 12:26

Геннадій має специфічну зовнішність і пише у Facebook про літаючі тарілки; сам себе називає футурологом, а більшість знайомих вважають його фриком (диваком). Кілька тижнів тому ми випадково перетнулися на вулиці – й він розповів, що в Центрвиборчкомі «завернули» його документи на реєстрацію кандидатом у депутати Верховної Ради за округом № 223 через проблеми із заставою, але він вірить, що все буде добре. Пізніше ЦВК справді зареєструвала Геннадія. І не можу не визнати, що в компанії решти висуванців на п’ятьох проблемних округах, де відбудуться повторні вибори, присутність фрика-футуролога бачиться природною.

Щоб висунутись на одному із п’яти округів, де ЦВК через масові фальсифікації так і не спромоглася «встановити результати виборів» торік восени, вам не потрібно збирати підписи виборців і не обов’язково заручатися рішенням партії. Досить внести 12 мінімальних зарплат – трохи менше ніж 14 тис. грн. На час здачі цього числа Тижня ЦВК зареєструвала 172 претендентів на п’ять парламентських місць (термін реєстрації добігає кінця 14 листопада).

«Клонів» у цих перегонах таки значно менше, ніж клоунів

По округах показники різняться. Так, 132-й округ на Миколаївщині (Первомайськ) – це «випалена земля». 2012-го боротьба між опозиційним агробізнесменом Аркадієм Корнацьким і кандидатом від Партії регіонів Віталієм Трав’янком, ставлеником голови Миколаївської ОДА Миколи Круглова, вилилася в силове протистояння із залученням «Беркута». Сьогодні в окрузі висувається восьмеро кандидатів, та перемогти Корнацького з них може (теоретично) тільки сам Круглов. Перед виходом у відпустку очільник області розподілив кошти міжбюджетних трансфертів: на райони, що входять у виборчий округ, – майже 16 млн грн, тоді як на весь обласний центр – лише 11 млн.

197-й округ на Черкащині (Канів) очікує змагання щонайменше 11 кандидатів. Торік двобій тут розгорнувся між опозиціонером Леонідом Даценком та олігархом Богданом Губським. Останній на час верстання номера документів до ЦВК не подавав. Те саме стосується Валентини Жуковської, що була головним конкурентом опозиціонера Миколи Булатецького по сусідньому округу № 194 (Черкаси). Наразі тут зареєстрували 16 кандидатів, із яких читач напевне знає лише «співаючого ректора» Михайла Поплавського (котрий, до речі, ще невідомо, в кого відтягне більше відсотків: у Булатецького чи в тих, хто зазвичай купує голоси за «гречку»).

Зовсім інакша картина в округах № 223 (Київ) та № 94 (Київська область, центр округу Обухів). На столичний мандат уже полюють 64 охочих. А на «провінційний» обухівський – аж 73. Впадає в око дві тенденції. З одного боку, майже половина кандидатів у 94-му окрузі належать до маргінальних партій. Самовисуванців відносно мало. Натомість у 223-му окрузі півсотні кандидатів, тобто понад три чверті – самовисуванці. Цьому є пояснення.

94-й округ торік побачив фактичну поразку начебто всесильної Тетяни Засухи, дружини екс-губернатора Київщини й відомої місцевої латифундистки. Тепер провладним кандидатом начебто є регіонал Руслан Бадаєв (утім, на вибори він іде як самовисуванець). При цьому його проблема – опозиційні настрої електорату. А от перевага – що він не має антирейтингу Засухи, і головне, що опозиціонер Віктор Романюк переховується в Італії від порушеної проти нього в Україні кримінальної справи. Тобто персональний конкурент «на місці» у Бадаєва відсутній.

За цих умов найбільше місць у виборчкомах спірних округів (по три-чотири) мають Молодіжна партія, «Народна ініціатива», Компартія, «Справедлива Україна» та «Райдуга». Місця визначали жеребкуванням у ЦВК. І так збіглося, що найбільше їх дістали партії, котрі (крім КПУ) висунули кандидатів у 94-му окрузі. Тоді як та ж таки «Батьківщина» залишилася без них узагалі.
Тепер уявімо, що чотири маргінальні партії отримали власних кандидатів (із їхніми командами) та власних членів виборчкомів – і вся ця машина працюватиме в інтересах когось зовсім стороннього. А опозиційного кандидата на місці немає. Відчуваєте ситуацію?

Натомість у столичному окрузі № 223 очікується серйозна боротьба. Як і Засуха в Обухові, провладний «самовисуванець» 2012 року Віктор Пилипишин (екс-голова Шевченківської РДА) відмовився від боротьби з опозиціонером – свободівцем Юрієм Левченком. Але на останнього тепер чекають дві інші проблеми. Перша – падіння популярності його партії в тому ж таки Києві, а друга – наявність конкурентів, що сповідують ту ж опозиційну риторику, але при тому «Свободу» та її висуванця вважають головним опонентом.

Серед таких кандидатів – член фракції «Батьківщина» у ВР минулого скликання, соратник Юрія Луценка Юрій Гримчак, котрого перед торішніми виборами викинули із прохідної частини передвиборного списку попри заступництво самого Луценка; юрист Тетяна Монтян, персонаж більш медійний, ніж «народний», але дуже енергійна людина; екс-нардеп Євген Талишев, «донецький помаранчевий», що ввійшов був торік у лютому до ВР на місце свого колишнього шефа по партії «Пора» Владислава Каськіва.

На тлі всіх цих людей, котрі вживатимуть опозиційну лексику, аби збільшити свої рейтинги чи, частіше, знизити рейтинги прохідних кандидатів, відносно безвинними бачаться скандалісти й скандалістки від партії Ляшка чи «Братства», екс-дружина захисника Тимошенко Сергія Власенка та інші відомі й не дуже персонажі. Авжеж, вони додадуть перегонам перчинки, але не більше. Іноді цього може виявитись достатньо, щоб відволікти увагу громадськості від чогось справді важливого.

У будь-якому разі, 223-й округ можна вважати таким, що його влада «здала» під гаслом «хто завгодно, аби не свободівець». Тоді як, скажімо, 94-й, схоже, вона серйозно збирається виграти. А щодо решти округів наразі тривають хитання.

Окреме питання – хто і як спостерігатиме за виборами в спірних округах. Одразу в усіх п’яти мають намір стежити за волевиявленням шість всеукраїнських громадських структур. Але тільки дві з них – Громадянська мережа «ОПОРА» та Комітет виборців України – спостереження за виборами вважають основним завданням своєї діяльності й мають усебічний досвід та кадри.

Натомість інші мало відомі не лише громадськості, а й політологам та політичним журналістам. Скажімо, всеукраїнська спілка «Молодь! Громада! Рада!», судячи з її офіційного сайта, займається боротьбою з наркоманією та просуванням футболу серед юного покоління. При цьому всі новини там – іще за березень – квітень, а прикрашає їх чомусь півторарічної давності фото із прес-конференції тодішнього віце-прем’єра Бориса Колеснікова. А така собі міжнародна організація «Континент» у ЗМІ востаннє засвітилася в січні 2012-го як одна зі «структур громадянського суспільства», на чиє прохання президент Янукович переніс установлене його попередником Ющенком святкування Дня Свободи – річниці Помаранчевої революції.

Ще цікавіше зі спостерігачами, що беруться тільки за окремі округи. 94-й тут також у фаворі: вибори в ньому спеціально промоніторять чотири громадські організації, дві з яких, судячи з дат реєстрації, створені торік спеціально під вибори на цьому окрузі (і явно не опозицією), ще одна – об’єднання «Правозахист» – існує вже майже 16 років як «філіал» нині напівмертвої Соцпартії. Про інше об’єднання все говорить проста й невибаглива назва: Київська обласна громадська організація «Молоді регіони».

Бувають і зовсім веселі випадки: так, чесність виборів у 223-му окрузі, серед інших, відстежить громадська організація «Молодь до влади в місті Києві». При цьому за цим округом балотується такий собі Михайло Вулах, голова Київського осередку політичної партії «Молодь до влади». Коло замикається.

Натомість «клонів» у цих перегонах таки значно менше, ніж клоунів. Зате вони ходять парами. Так, в окрузі № 94 окрім справжнього політемігранта Віктора Миколайовича Романюка (1975 р. н.) зареєстрували ще двох Романюків Вікторів Миколайовичів 1966-го та 1978-го років народження. Заразом там-таки з’явились і двійко Власенків Сергіїв Володимировичів, повних тезків голови групи захисників Тимошенко. От тільки Власенко як такий на вибори в цьому окрузі не йде. І чим ці хлопці повертатимуть вкладену в них довіру, можна тільки здогадуватись.