Танення величезної кількості снігу, що випав цієї зими, загрожує Україні надзвичайною повінню. Наприклад, на Дніпрі снігозапаси перевищують норму місцями на 193%, на Десні – на 233%, на притоках Середнього Дніпра – на 220–260%. Поверхневими водами вже підтоплені населені пункти в Криму, на Херсонщині, Миколаївщині, Луганщині, Дніпропетровщині та Закарпатті. Крім того, розмито ділянки доріг місцевого значення в Луганській та Миколаївській областях. Урятувати країну від потопу може лише… погода.
Сподіватися на погоду
Занадто швидке потепління (середня денна температура – понад 5 градусів за Цельсієм) чи опади спричинять «вищу та значно вищу за норму повінь», попереджає МНС. Насамперед підтоплення загрожує Волинській, Донецькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській областям та АР Крим (детальніше на карті). Найближчим часом підніметься вода на річках Західний Буг, Сян, Дністер, Прип’ять, Случ. На Волині та в м. Вилкове (Одещина) вже зараз можливе підтоплення. Загалом у березні МНС очікує п’ять – десять надзвичайних ситуацій природного характеру.
Точного прогнозу погоди на кінець березня – початок квітня ще немає, метеорологи не можуть впевнено передбачити кліматичні умови на такий довгий термін. Але середня температура у березні, за прогнозами, коливатиметься в межах від -1 градуса за Цельсієм на Заході країни до +3,9 градуса в Криму. Тож повені у цьому місяці, найімовірніше, не буде, але велика вода може прийти у квітні.
«Якщо надалі опадів не буде, а температура триматиметься вдень у малому плюсі, а вночі в мінусі, то тала вода поступово просочуватиметься в ґрунт і менше стікатиме в річки», – зазначає начальник відділу гідрологічних прогнозів Гідрометцентру Вікторія Бойко. Великий шар снігу захистив землю від морозів, тож вона може прийняти частину води.
«Цієї зими справді випало більше снігу, ніж у попередні роки, до того ж він досить сильно насичений водою. Коли все розтаватиме, наповненість водойм, звісно, зросте. Подекуди понад норму. Але ситуація некритична, річки переважно вийдуть на заплаву», – прогнозує Бойко.
Не надто песимістично налаштований і директор Українського науково-дослідного інституту водногосподарсько-екологічних проблем, академік Анатолій Яцик: «Якщо погодні умови залишатимуться такими, як зараз, а тепло наростатиме не дуже швидко, танення снігу розтягнеться в часі. Також загальмувати паводкові процеси можуть гідроенергетики, гідротехніки – відкриють шлюзи, спустять водосховища. Однак, приміром, на Півдні країни фактично знищені системи дренажу та меліорації, тож можуть бути сюрпризи».
Стан українських водойм також значною мірою залежатиме від ситуації в сусідніх країнах – там формується більша частина водостоку великих українських річок. Так, 60% стоку Дніпра надходить із Білорусі та Росії. «У цих країнах снігозапаси хоч і не катастрофічно, та все ж перевищують норму», – каже Вікторія Бойко. Зараз піротехніки підривають лід, щоб уникнути льодових заторів у руслах річок.
.jpg)
Тремти, Конче-Заспо
Головна «повенева страшилка» – затоплення низинних житлових масивів столиці. За прогнозами деяких екологів, під воду можуть піти Оболонь, Поділ, Дарниця, Харківський житловий масив і Троєщина. Прогноз найвищих рівнів весняного водопілля, складений Гідрометцентром, не такий апокаліптичний. У ньому йдеться про можливе підтоплення дачних масивів Осокорки-Вишеньки, населених пунктів Гнідин, Корчувате, Воскресенських та Русанівських садів.
Однак у примітці до цього прогнозу зазначено: «Без урахування можливого регулювання стоку ГЕС». У прес-службі Державного комітету водного господарства Тиждень запевнили, що регулювати стік ГЕС будуть: «На кінець лютого у водосховища Київського каскаду могли вміститися додаткові 8 млрд м3 води, до 1 березня резервний обсяг зріс до 9 млрд м3, а пізніше, можливо, збільшиться до 12–13 млрд м3».
Своєю чергою, Анатолій Яцик ставиться до будь-яких прогнозів щодо підтоплення Києва скептично: «Ніхто не може зараз точно передбачити ситуацію в столиці. Повноцінні дослідження не проводилися, немає спеціальної карти, що давала б змогу про все це говорити».
На думку експерта, єдиний адекватний на сьогодні прогноз по Києву – це можливість затоплення напівзаконних забудов на берегах Дніпра. «Усі ці новобудови на Лівому березі, у Кончі-Заспі, південніше столиці розташовані на заплаві. Заплава – це місце, де річка і має розливатися під час танення снігу весною, – пояснює академік Яцик. – Крім того, що зведення там будинків суперечить будь-якій логіці, то ще й ускладнює проходження весняних паводків. Русло звужене через намивання берега, ширина заплави з 7 км зменшилася до кількох сотень метрів. За таких умов затоплення цих забудов справді не виключене».
До речі, Київ постійно підтоплювало ще з часів Київської Русі. Не раз вода підступала до столичних вулиць і в ХХ столітті – найпотужніший паводок був 1931 року. Тоді залило дніпровські острови і навіть Поділ. Остання велика повінь настигла Україну в 1979-му – приблизно такий масштаб підтоплень очікується цього року, якщо погода буде несприятливою.
Доки повінь не клюне
Ще один моторошний весняний прогноз – затоплення мулових полів Бортницької станції аерації, потрапляння їхнього вмісту до русла Дніпра. «Прогнозують, що вода в Дніпрі підніметься на 3–8 м. Візьмімо середній показник 5 м. Такого рівня води не витримає намивна дамба, що розділяє поля нечистот і Дніпро. Вона стара і ненадійна, – розповідає директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. – Минулого літа під час дощів дамба вже розмивалася і випускала в річку відходи, та й раніше таке траплялося. Цієї весни може забруднитися річка, з якої беруть питну воду для 35 млн українців. Крім того, Київ залишиться без станції очистки відходів».
Столична влада вже не раз обіцяла виділити кошти на укріплення дамби БАС, але далі розмов справа не пішла. «У Бортничах потрібен навіть не просто ремонт, а цілковита зміна схеми очистки», – запевняє Борейко.
Та навіть якщо виключити можливість затоплення Бортницької станції, якість води у Дніпрі після танення снігу все ж, імовірно, погіршиться. Під час розливу в русло потрапляють радіаційний мул, різні шкідливі речовини з берегів, тож комунальникам доведеться додатково очищати питну воду. За інформацією Тижня, Київська міська держадміністрація вже дала команду підготувати спеціальні реагенти і насосну станцію «Роса-300», за допомогою якої в разі форс-мажору воду братимуть із Десни.
ПРОГНОЗОВАНЕ ПОТЕПЛІННЯ, дані МНС
Щоб збільшити, натисніть на графіці.