1 липня в центрі Донецька точилися вуличні бої. Стріляли один в одного озброєні бойовики в камуфляжі та місцева міліція. Унаслідок чого були поранені випадковий перехожий та кілька працівників МВС. Кулі поціляли в трамваї та автівки, що проїжджали повз, а також у вікна бізнес-центрів та магазинів. Такий раптовий спалах насильства в місті, де в той час не проводилась АТО і ніхто із силовиків не чинив опору терористичним угрупованням, викликав у городян подив. Міліцію «республіканці» раніше не чіпали через її лояльність та відвертий колабораціонізм.
Відразу заговорили про причини того, що сталося. Версій подій було кілька. Спочатку прихильники ДНР за звичкою розповіли про членів «Правого сектору», що засіли в будівлі МВС. Їх нібито намагалися вибити звідти бойовики. Але оскільки у таку нісенітницю в Донецьку вже давно не вірять навіть найпалкіші симпатики Росії, народу швидко запропонували інше, правдоподібніше пояснення. Побилися між собою два різних угруповання ДНР.
Читайте також: Важке похмілля Донбасу
Розібратися в складних взаєминах донецьких терористичних банд, схоже, не можуть уже й самі сепаратисти. А для законослухняних людей, далеких від мародерства і кіднепінгу, це завдання взагалі непосильне. Однак і неозброєним оком прекрасно видно, що окупований Донбас поступово перетворюється на африканську країну, яку роздирають племінні протиріччя. Бабаї, Бєси та інша нечисть у перервах між сутичками з українськими військовими ділить владу в захоплених містах, а весь світ дивиться на це несподіване європейське Сомалі з подивом та інтересом.
Неправі виявилися ті, хто пророкував Україні югославський сценарій. Стало очевидно, що в Україні реалізується інший, африканський. Більше крові, більше трупів, більше хаосу. Горлівський тейп проти донецького. Московські найманці проти місцевих бандитів. Один вождь проти іншого. Вже не розібрати, хто «терористи», хто «ополченці». У терористичних справах виявляють дивну обізнаність хіба що ЗМІ РФ, але з ними якраз усе зрозуміло. Кому ж розбиратися в російських терористах, як не росіянам.
Канал Russia today описав збройну перестрілку в Донецьку як сутичку «ополченців» і «терористів». При цьому «терористами» росіяни назвали угруповання польового командира сепаратистів Іґоря Бєзлєра на прізвисько Бєс. Протистояли їм нібито «ополченці», вірні москвичеві Бородаю, офіційному лідерові ДНР. У чому відмінність «ополченців» від «терористів», медійники з РФ не пояснили.
Відомо, що терористичні угруповання сепаратистів досить різношерсті й кожне з них має історію створення. У різних містах вони формувалися під керівництвом різних людей і служать тепер різним інтересам. «Оплот», «Восток», «Російська православна армія» – за кожною з цих назв стоїть своя особлива історія.
Читайте також: Як переоблаштувати Донбас
Наприклад, угруповання «Оплот», яке створювалася за безпосередньою участю влади Харкова, у Донецьку діє фактично в зв’язці з місцевими міліцією та керівництвом. Під час нападу на УМВС Донецька бойовиків Бєзлєра «Оплот» допомагав міліції оборонятися. Крім того, його ж бійці «охороняють» будинок Донецької міськради. Так, саме охороняють, а зовсім не те, що ви подумали. Будівлю мерії сепаратисти так і не захопили, і ніякий «народний мер» у ній не з’явився. Оплотівці з гвинтівками із квітня стоять у вестибюлі замість міліції, але працює в будівлі колишній штат співробітників на чолі із законним донецьким мером Олександром Лук’янченком.
Останній – фантастично везуча людина. Його горлівський колега Євген Клеп за непослух був побитий і підданий тортурам. Мера Макіївки Мальцева змусили подати у відставку. Голову Слов’янська Нелю Штепу три місяці тримали в полоні. А Лук’янченко, публічно відмовляючись співпрацювати з терористами, і далі, попри все, лишається на посаді. Кажуть, уся справа в тому, що це давній перевірений кадр Ріната Ахметова. Як і начальник донецької міліції Пожидаєв, якого оплотівці захищали від «бєспредєльніка» Бєса.
Само собою Ахметова «Оплот» також ретельно береже. За всіх загрозливих заяв представників ДНР жоден із об’єктів, що належать олігархові в Донецьку, так і не був захоплений і розгромлений. Офіс фірми «Люкс» «Оплот» навіть захистив від розлюченого натовпу. Офіси компаній СКМ та «Метінвест» теж і далі працюють у центрі Донецька. Думати, звичайно, можна що завгодно, але факти – річ уперта. Хай там скільки Рінат Леонідович намагається переконати українців, що сам є жертвою сепаратистів, та не віриться. Принаймні до Маріуполя, вже зачищеного від терористів, бізнес Ахметова переїжджати не поспішає.
До речі, про Маріуполь. Всупереч очікуванням, звільнений він був практично безкровно і без руйнувань. Чи не тому, що там містяться два найбільших металургійних активи «Метінвесту»? Окремо варто сказати про командувача «Оплотом», а також батальйоном «Восток», який також контролює Ахметов. Це Олександр Ходаковський, котрий багато років очолював спецпідрозділ СБУ «Альфа» в Донецьку. Його, як і Пожидаєва, пов’язують з олігархом і називають його креатурою. Ще в березні він відкрито перейшов на бік ДНР. Міліція тоді ж підігравала шайкам бандитів, не заважаючи їм захоплювати будівлі та закріплятися в місті.
Що більше затягується протистояння на Донбасі, то яскравіше проявляється в ньому інтерес головного донецького олігарха, який, схоже, тримає в узді два найчисленніші угрупування бойовиків і за допомогою них контролює Донецьк. Влазити у свою вотчину Ахметов не дозволяв нікому, що й показала донецька перестрілка. Як тільки горлівська братва сунулася в обласний центр, з «ополченців» вона вмить перетворилася на «терористів». Батальйон «Восток» відбив у бойовиків донецьких ментів.
Але плани олігарха раптово порушив найбільш брутальний та відморожений російській терорист Іґор Ґіркін (Стрєлков), який раптово вийшов зі Слов’янська та здійснив успішний марш на Донецьк. Поки він ішов, мешканці міста з тривогою обговорювали, чи буде битва між ахметовськими та стрєлковцями, але її нібито не сталося. Нібито тому, що про неї немає ніякої офіційної інформації, але весь час у місті чути вибухи та стрілянину. Хто в кого стріляє? Ніхто не знає, чи то триває АТО, чи то розбірки між терористами.
З огляду на те що 1 липня російські ЗМІ одноголосно озвучили у своїх репортажах версію подій, викладену московським піарником Бородаєм, з погляду Кремля він є єдиним легітимним спікером ДНР. І за сумісництвом сполучною ланкою між Росією та Ахметовим. Але тепер Бородая в Донецьку вже немає. Разом із Пушиліним він у Москві. Ймовірно, втік від недружніх військ Ґіркіна, який відверто зневажав потішну гвардію Ахметова. Головним у місті Стрєлок уже проголосив себе, про що сказав у відеозверненні після входу в місто.
Читайте також: Донбас: реванш пролетаріїв
Судячи з його інших заяв, Донецьку серйозно не пощастило. Адже нова окупаційна адміністрація куди жорстокіша за попередню. Місто, швидше за все, очікують блокада, перебої з водою, світлом і харчами. Самі терористи вже пообіцяли в мегаполісі другий Слов’янськ.
Ось тільки заручниками цих подій виявляться прості донеччани, які ще кілька місяців тому на заклик державних злочинців легковажно брали участь у вуличних заворушеннях і демонстраціях. На жаль, більшість з них досі не розуміють, що стали солдатиками в потішних боях впливових людей. Ахметов, Путін, Янукович і далі плетуть інтриги, внаслідок яких бойовики з георгіївськими стрічками гинуть, думаючи, що віддають життя за «Новоросію», а не олігархічні інтереси.
Як бачимо, з часів Пєтра I традиції в російського керівництва та його сателітів не змінилися. Та й холопи, як і 300 років тому, на жаль, покірно беруть у них участь.