Автори відзначають, що в нинішній ситуації конфронтація України з Заходом вигідна лише Кремлю, оскільки Угода про асоціацію і зону вільної торгівлі України з ЄС суттєво ускладнить реалізацію плану з втягування Києва у його неоімперські проекти.
«Тим більше що спостерігається цікавий збіг подій. Після провалу першої «кавалерійської атаки» Путіна з метою втягування України до Митного союзу навесні 2011-го з’явилися високі шанси підписання Угоди про асоціацію з ЄС восени того самого року під час попереднього двостороннього саміту. Але саме арешт Тимошенко в серпні (лише за кілька місяців) зірвав очікуване підписання», – йдеться у статті.
Другою спробою Білокам’яної дотиснути Януковича до вступу в Митний союз став грудень 2012-го.
«Однак після того, як візит українського президента до Москви так і не відбувся, значно зросли шанси прийняття принципового рішення під час лютневого саміту Україна – ЄС щодо підписання Угоди про асоціацію уже в 2013 році. Європейські структури в грудні суттєво пом’якшили свою позицію, зокрема вимагаючи лише «прогресу» у відповідних питаннях, а не принципового вирішення проблеми політв’язнів. За таких вимог, щоб зірвати підписання документа, потрібно було лише досягнути регресу в проблемних моментах», – пишуть автори. При цьому додають, що те, що відбулося впродовж останнього тижня й може відбутися найближчим часом, дуже схоже на відпрацювання відповідного сценарію.
«Можна припустити, що посилення політичних репресій є наслідком зовнішнього впливу на українських силовиків, який чинився без відома президента. Але в такому разі, нехай і з певним часовим лагом, слід очікувати суттєвих кадрових висновків щодо людей, які підставили Януковича не просто за місяць до саміту Україна – ЄС, а ще й безпосередньо перед його візитом до Давоса 23–24 січня», – відзначають автори.
Якщо ж такого не станеться, це свідчитиме на користь третьої версії подій: посилення тиску на опозиціонерів було санкціоноване особисто гарантом. «Але в такому разі, хоча це й видається абсурдним з погляду інтересів Януковича, йдеться вже про його цілеспрямовані зусилля зірвати саміт або принаймні підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС», – йдеться у статті.
Більше про це читайте у статті Олександра Крамара та Олександра Михельсона у № 4 «Українського тижня».