Анна Бабінець журналіст

Пошук п’ятого кута

ut.net.ua
29 Лютого 2008, 00:00

 

Цього тижня політичний лексикон поповнився новим терміном – «протокол порозуміння». Слова «консенсус», «робоча група» та навіть улюблене президентське «універсал» давно втратили силу. Довелося вигадувати новий, не замацаний політичним процесом термін. Однак, навряд чи порозуміння можна запротоколювати. Певне, здогадуючись про це, політики й вигадали таку дивну назву.
 
Шукачі компромісу
Блокада Верховної Ради кульками з надписами «НАТО – ні!» триває вже не один тиждень, і нагадує кумедний протиповітряний заслін, здатний затримати хіба що паперові літачки з неприйнятих законопроектів. Представники Партії регіонів вимагають від Арсенія Яценюка відкликати свій підпис під листом Президента, прем’єра і власне Яценюка з проханням започаткувати щодо України План дій щодо членства в НАТО, який наші керманичі направили у Брюссель.
 
Доки Рада не працює, законопроекти про порядок прийняття рішень щодо вступу до НАТО реєструються чи не щодня. Нині таких проектів сім. Всі вони передбачають проведення референдуму, але мають суттєві відмінності. Проекти регіоналів вимагають від Яценюка фактично вибачитися перед Генсеком НАТО за «фальстарт» зі своїм підписом під листом. У проекті, внесеному самим Арсенієм Петровичем такого пункту, ясна річ, немає. Проте є важливий момент – референдум є сенс проводити, лише тоді, коли будуть виконані всі попередні підготовчі процедури щодо вступу.
 
Та вся ця нудотна і театралізована тяганина не лякає справжніх шукачів компромісу. Спікер ВР запропонував головам всіх фракцій підписати угоду, яка розблокує роботу Ради. Цей документ містить три варіанти виходу із ситуації, наводить умови, за яких запрацює Рада, а також перелік законів, які потрібно ухвалити першочергово.
 
Зауваження представників кожної з фракцій не забарилися. Володимир Литвин навіть засмутився і сказав, що після цієї зустрічі політичні сили лише віддалилися одна від одної. Однак створено робочу групу, яка має узгодити всі розбіжності. Команда у складі Томенка (БЮТ), Єфремова (ПР), Лавриновича (ПР), Зварила (НУ-НС) та інших працюватиме до понеділка. А потім всі мають підписати той самий «протокол порозуміння» і 4 березня вийти на роботу. Прекрасний сценарій. Та чи життєздатний?
 
Краще разом?
«Партія регіонів блефує, але кожен гравець у карти знає, що всякому блефу є межа», – сказав Тижню БЮТівець Андрій Шевченко. За його прогнозами, ця межа уже вимальовується: «У вівторок всі ми працюватимемо. Регіонали розуміють, що не готові до виборів (чим регулярно погрожує близький до Президента Яценюк – прим. ред.) тому доведеться працювати і їм».
 
Оптимістично налаштовані і у Партії регіонів. «Вони виконають наші умови і з наступного тижня Рада буде розблокована», – сказав нам парламентар від ПР Володимир Макеєнко. Він намагався відправити Тиждень за коментарем до Януковича чи Єфремова, – я нічого не знаю, сам от слухаю радіо». Але на питання щодо коаліційного майбутнього ПР регіонал все ж таки спокусився. «Ми завжди готові виступити в центрі коаліції», – з гордістю сказав пан Макеєнко.
 
Парламентарі зізнаються, що готові працювати. Але за сценарієм своєї рідної фракції. Дутий, як кульки з написами «НАТО – ні!» парламентський конфлікт, поза сумнівом, вирішиться – і цілком ймовірно найближчими днями. Проблема лише в тому, що ніхто (навіть самі парламентарі) не вірить, що Рада працюватиме у звичному режимі. Що поробиш, нові часи – нові методи роботи: кожен спекулюватиме на обраному питанні (це в них називається повторювати месидж), воно миттєво обростатиме десятками законопроектів, які відрізнятимуться один від одного комою або крапкою. І, повірте, вони збиратимуть круглі столи щодо долі цих коми чи крапки!
 
Що може вплинути на ситуацію? Варіант зміни складу більшості у ВР влаштовує двох із трьох ключових політичних гравців. Представники Партії регіонів неодноразово заявляли, що готові об’єднатися навіть з чортом, неодмінно додаючи – заради України. Віктор Балога, який ще не визначився зі своєю партійністю, але залишається людиною Президента, днями сказав, що широка коаліція за участі Партії регіонів цілком можлива, навіть потрібна. Про переформатування не говорять тільки у БЮТі. Вони сподіваються відкупитися від регіоналів посадами. «Насправді їм потрібні гроші, вони ж звикли у владі до грошей. У нас немає грошей, можливо, візьмуть посадами, – прикидався бідним Тижню БЮТівець Сергій Терьохін. – Якщо серйозно, я не здивуюся, якщо у РНБО найближчим часом ми побачимо Ахметова чи Колесникова».
 
А от другий варіант – призначення нових виборів до ВР – більше влаштовує БЮТ. Вони досить впевнено почуваються, на відміну від ПР та НУ-НС, яких колотить від внутрішньопартійних неузгодженостей: партія Президента занурилася у формування позиції щодо виходу кількох членів з її лав, Партія регіонів немає єдиної позиції щодо витівки деяких своїх активістів із з’їздом депутатів всіх рівнів зі сходу і півдня України в Сіверодонецьку.Для політичних структур Ющенка і Януковича вибори зараз дуже недоречні. Може, перебудовувати свої партії краще разом? Цим питанням наразі захоплені головні мислителі обох політструктур. Слово – за Президентом. 15 березня він отримає право (але не обов’язок) розпустити ВР: у зв’язку із 30-денною бездіяльністю парламентарів. Право, обтяжене конституційною вимогою – позачергово обрану Раду не можна переобирати принаймні рік.
 
Ось і виходить, що плідної Верховної Ради у теперішній конфігурації ми не побачимо. Хитка коаліція з перевагою у кілька голосів в умовах хиткої демократії породжує певну душевну тривогу. Здоровий глузд, притаманний хоча б деяким політикам, підкаже що позачергові вибори навряд чи суттєво змінять розклад. Не дивлячись на зацікавленість хоча б частини ПР та НУ-НС у коаліції новій, у названих сил замало ресурсів, щоб припинити діяльність чинної коаліції – для цього потрібен вихід цілої фракції. Не варто брати близько до серця бездіяльність депутатів, незрозумілу штовханину під трибуною і безкінечні засідання погоджувальних груп, що будуть перериватися короткими періодами розблокування. Подібні просвітлення необхідні для того, щоб не було формального приводу для розпуску Ради. А також, щоби проголосувати за якийсь, добре пролобійований, економічний законопроект. Політичне ігрище під назвою «пошук п’ятого кута» триває.
 
Нардепи таки працюють
Нам залишається втішатися хіба з того, що відтепер нардепи мають щодня о 10.00 реєструватися в Парламенті і обов’язково брати участь в роботі своїх комітетів не залежно від того чи проходять пленарні засідання чи ні. За прогул їм вираховують певну суму із заробітної плати. Такий порядок, до речі, вперше з часів незалежності увів Яценюк, аби поки тривають численні погоджувальні ради рядові нардепи не розбіглися взагалі. І в цьому великий плюс нинішньої кризи, адже за інших умов змусити більшість нардепів щодня ходити на роботу було б практично не можливо.