Звіт Всесвітнього фонду природи WWF "Жива планета" 2020, оприлюднений 10 вересня, свідчить про те, що популяції ссавців, птахів, амфібій, рептилій та риб у всьому світі зазнали скорочення в середньому на дві третини за менше ніж пів століття. Причини — переважно ті самі типи екологічного руйнування, які сприяють виникненню зоонозних хвороб, зокрема COVID-19.
Індекс живої планети (Living Planet Index), запропонований Лондонським зоологічним товариством, вказує на те, що фактори, які ймовірно підвищують вразливість планети до пандемій, зокрема зміни у землекористуванні та використання і торгівля дикими видами, також є серед чинників, що призвели до в середньому 68% скорочення популяцій хребетних видів тварин у світі в період між 1970 і 2016 роками.
Генеральний директор WWF Марко Ламбертіні зазначив, що звіт "Жива планета" 2020 пояснює, як посилення руйнування природи людством має катастрофічний вплив не тільки на популяції диких видів, а й на здоров’я та всі аспекти нашого життя.
"Ми не можемо ігнорувати факти. Настільки значне зменшення популяцій диких видів вказує на те, що природа не справляється, і наша планета подає сигнали SOS. Від риби у річках та океанах до бджіл, які відіграють значну роль у системі агровиробництва, — скорочення популяцій диких видів напряму впливає на наше харчування, продовольчу безпеку та добробут мільярдів людей", – зауважив Ламбертіні.
За словами гендиректора WWF, саме зараз, посеред глобальної пандемії, як ніколи важливо вжити скоординованих та амбітних заходів на глобальному рівні, аби зупинити тенденцію до втрати біорізноманіття та розпочати тенденцію до його відновлення по всьому світу вже до кінця цього десятиліття, і тим самим захистити наше здорове майбутнє та добробут.
Зауважимо, Індекс живої планети враховує зміни в чисельності диких видів на основі даних від понад 125 експертів зі всього світу. Він називає основну причину значного зменшення популяцій тварин суші — втрата та руйнування природних оселищ, зокрема, знеліснення, у результаті нераціональних підходів людства до виробництва їжі.
Серед видів під загрозою зникнення, які наводяться у Звіті як приклади, — Східна рівнинна горила, кількість особин якої в Національному парку Кагузі-Бієга у Демократичній республіці Конго знизилася на 87% в період між 1994 та 2015 роками переважно через браконьєрство. А чисельність популяції Сірого папуги у південно-західній частині Гани впала на 99% в період з 1992 по 2014 через вилов птахів для торгівлі і втрату оселищ.
Індекс живої планети, який відстежує майже 21 000 популяцій 4000 видів хребетних в період з 1970 по 2016, також показує, що популяції диких тварин у прісноводних системах зазнали скорочення на 84%. Один з прикладів — популяція, яка нереститься, осетер китайський у річці Янцзи, Китай, яка скоротилася на 97% у період між 1982 та 2015 роками через спорудження гребель.
"Середнє падіння на 68% за останні 50 років є катастрофічним та чітким доказом загрози, яке несе людство природному світу. Якщо не відбудуться зміни, популяції продовжать зменшуватися до зникнення дикої природи, що загрожуватиме цілісності екосистем, від яких ми всі залежимо. Але ми також знаємо, що дії з охорони природи можуть бути успішними, і чисельність популяцій може відновлюватися. Це вимагає зусиль, інвестицій та експертизи", – підкреслює Ендрю Террі, директор з природоохорони Лондонського зоологічного товариства.
Звіт "Жива планета" 2020 запропонував інноваційне моделювання, яке показує, як зменшиться глобальне біорізноманіття, якщо не буде зупинено втрати та руйнування природних оселищ.
На основі матеріалу "Для зупинення тенденції до втрати біорізноманіття суші необхідна комплексна стратегія", співавторами якої є WWF та більше 40 неурядових організацій і академічних інституцій (опубліковано сьогодні,10.09.2020, у журналі Nature), моделювання доводить, що стабілізація та надання зворотного ходу тенденції до втрати природи у результаті руйнування людьми природних оселищ можуть відбутися тільки за умов більш сміливих, амбітних дій з природоохорони, а також трансформаційної зміни підходів до виробництва та споживання їжі.
Серед таких необхідних змін: зростання ефективності та сталості виробництва і торгівлі продовольством, зменшення відходів та надання переваги більш здоровим і дружнім до природи харчовим звичкам.
"У найкращому випадку нам будуть необхідні десятиліття аби відновити ці втрати, але деяким видам ми вже не зможемо зарадити. Це становить ризик для безлічі екосистемних послуг, від яких залежать люди", — вважає Девід Леклєр, ведучий автор матеріалу та вчений-дослідник Міжнародного Інституту прикладного системного аналізу.
Зауважимо, звіт WWF "Жива планета" 2020 побачив світ за тиждень до відкриття 75 сесії Генеральної асамблеї ООН, де світові лідери мають переглянути прогрес, що відбувся у межах досягнення Цілей сталого розвитку, Паризької угоди та Конвенції з біологічного різноманіття. До роботи сесії долучаться світові лідери, представники бізнесу і громадянського суспільства для створення рамкових домовленостей щодо дій заради збереження біорізноманіття планети.
"Жива планета" 2020 – тринадцяте видання звіту, який публікується раз на два роки та є флагманським виданням WWF.