Іспанці називають двох співбесідників, які не бажають слухати один одного, «бесугос» –морськими лящами, рибами з банькатими очима і скривленими ротами. Цей опис загалом нагадує стиль політичних дискусій в Іспанії, однак нинішній спосіб їхнього ведення може швидко змінитися. Традиційні іспанські партії переживають не найкращі часи, а каталонський сепаратизм, навпаки, на підйомі, і, можливо, їм доведеться, зрештою, почати нормальний діалог.
Іспанський прем’єр-міністр Маріано Рахой не скористався нагодою розпочати таку дискусію 30 липня, коли зустрічався з регіональним головою Каталонії Артуром Масом. Регіональний парламент Каталонії, де коаліційну партію Маса («Конвергенція і союз», КiС) підтримує сепаратистська «Республіканська лівиця Каталонії» (РЛК), планує на початку вересня ухвалити закон про референдум із незалежності 9 листопада. Рахой хоче заборонити референдум, тож попросить суд оголосити його неконституційним. Це змусить Маса зробити неможливе, адже він пообіцяв і залишитися в межах закону, і обговорити із каталонцями незалежність.
Розв’язанням може стати проведення дострокових регіональних виборів, хоча там, напевно, переможе РЛК: крайні партії відберуть голоси у поміркованих. Соціалісти пропонують «третій шлях» – ширшу федералізацію, яку дедалі більше підтримують іспанці. Проте якщо Шотландія проголосує на референдумі 18 вересня за незалежність від Сполученого Королівства, це створить прецедент у Європейському Союзі і ще більше розпалить сепаратистські настрої каталонців.
У решті Іспанії, де регіональні вибори призначені на наступний травень, а загальні вибори відбудуться приблизно за шість місяців, політичний істеблішмент розколюється. Опитування демонструють рекордно низький рівень популярності правоцентристської Народної партії Рахоя за останні 25 років. У опозиціонерів-соціалістів справи ще гірші. При ВВП на рівні 2006 року і 24% безробіття виборців починають дратувати ці дві партії, які керують Іспанією впродовж трьох десятків років.
Читайте також: Нове Євангеліє від німців
Тим часом у соціалістів з’явився новий лідер, 42-річний Педро Санчес, відносно нове обличчя, який у липні змінив Альфредо Переса. Санчес очолює нове покоління партійних лідерів, але все ще мусить грати за старими правилами. Він поки лише генеральний секретар партії; щоб стати кандидатом від соціалістів на загальних перегонах, йому потрібно виграти окремі праймеріз, а це може означати брудну боротьбу.
Великі шанси змінити правила гри має нова крайня ліва партія «Подемос» («Можемо»), яка на травневих виборах здобула 8% усього лише за кілька місяців після створення. Свіжі опитування свідчать, що вона має троїстий зв’язок із соціалістами і Народною партією. Як і грецька ліворадикальна коаліція СІРІЗА, італійський рух «П’ять зірок», «Подемос» виникла на новій хвилі підйому радикальних партій, збуреній європейською економічною кризою. Вона виступає за націоналізацію ключових галузей промисловості, збільшення податків для бізнесу, підвищення мінімальної заробітної платні, запровадження максимальних обмежень на оклади, скорочення робочого тижня до 35 год і зниження пенсійного віку до 60 років. Вона також закликає не виплачувати «незаконні» частини державного боргу і провести референдум щодо виходу з НАТО. Якщо «Подемос» витримає регіональні вибори, вона отримає ключ до бастіонів Народної партії на кшталт Мадрида і Валенсії.
«Подемос» має розумного і телегенічного лідера – університетського викладача Пабло Іґлесіаса. Але найкраще її популярність пояснює незадовільна поведінка мейнстримових партій. Минулого місяця Йорді Пуйоль, каталонський націоналіст з коаліції КiС Артура Маса і шестикратний регіональний голова, зізнався у приховуванні мільйонів доларів від податківців. Він потрапив у список відомих осіб, які ухиляються від сплати податків, склавши там компанію керівникам банків, політикам і навіть, як припускають, членам королівської родини. Колишній лідер уряду Балеарських островів, член Народної партії Хауме Матас сидить у в’язниці, як і екс-скарбничий Народної партії, в Андалузії, твердині соціалістів. Через серію скандалів перед судом постали члени керівництва партії і профспілок.
Читайте також: Ще один гордіїв вузол
«Крапля за краплею корупція допомагає «Подемос», – каже Хосе Пабло Феррандіс із соціологічної групи Metroscopia. Становище ускладнив і крах інтернет-компанії Gowex, яка займалася масштабними бухгалтерськими махінаціями. Зараз іспанці вважають корупцію більшою проблемою, ніж економіка. На першому місці залишається питання безробіття.
Прем’єр Рахой сподівається, що проблиск покращення в Іспанії допоможе йому виграти вибори. У другому кварталі економіка зросла на 0,6%, уперше з 2008 року спостерігався чистий річний приріст кількості робочих місць. Швидкий старт допоміг би Народній партії, хоча небезпеку має в собі застій у експорті. Гарантованим здається лише одне: роздроблення іспанського політикуму. У результаті партії стають меншими і їм, очевидно, доведеться створювати коаліції, щоб формувати уряд. Тож рано чи пізно «бесугос» таки доведеться заговорити між собою.