21 липня помер Євген Концевич – житомирський новеліст, критик, дисидент, один із лідерів покоління шістдесятників, тих, кого справедливо називають нескореними.
«Неблагонадійність» Євгена Концевича до радянської тоталітарної системи вперше пильні органи виявили ще 5 червня 1965: на його 30-ліття приїхали Алла Горська, Іван, Леоніда та Надія Світличні, Євген Сверстюк, Вячеслав Чорновіл, Микола Плахотнюк, Ірина Жиленко, Михайло Гуць, Галина Возна-Кушнір, Вікторія Цимбал, Борис Мамайсур. Як згадують очевидці тих подій, гості розмовляли, співали, жартували. Євген був щасливий. Колишній сусід, який вибивався в номенклатуру, приніс показати альбом, у якому Концевич після від’їзду друзів виявив підслушку і знешкодив її — КГБ вже готувався до серпневих арештів шістдесятників. З того часу Концевич піддавався систематичним обшукам і обструкціям: його було заборонено друкувати і до нього приставлено стукачів.
Іван Дзюба якось сказав, що «Євген Концевич свого роду символ і легенда для цього покоління – покоління шістдесятників. Це дивовижна людина, яка завжди всіх надихала. Не його треба було підтримувати, як здавалося б, – він усіх підтримував і підживлював енергією».
Після проголошення Незалежності України Євген Концевич знову повернувся до читача, який пам’ятав його за збірками динамічних, психологічних новел та оповідань «Дві криниці» (1964), «Йдучи вулицею» (1985). Він активно публікує нові оповідання, нариси, літературно-критичні статті, вливається в літературний процес, і до його авторитетного голосу прислухаються як і відомі класики (Валерій Шевчук), так і молодші покоління письменників. Коли в 1997 році було опубліковано антологію творів житомирської прозової школи «Вечеря на дванадцять персон», ім’я Євгена Концевича справедливо очолило цю цікаву літературну течію в Україні.
Євген Концевич — лауреат Всеукраїнської премії в галузі літератури й мистецтв імені Івана Огієнка (1999), член Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих, був заступником головного редактора журналу «Косень». Указом Президента України від 26.11.2005 він нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховають Євгена Концевича 22 липня на Смолянському цвинтарі в Житомирі.
Анатолій Дністровий
