«Я маю таке враження, що український уряд повинен був би у справі Тимошенко зробити однозначний жест, нічого не обіцяючи, але показуючи чорним на білому, що має всі прагнення та бажання, чинити згідно з вимогами права і діяти в прозорий спосіб. Без такого типу жестів я не бачу в перспективі підписання Угоди про асоціацію», – сказав Свєбода.
«Мені дуже шкода, що ця угода відтермінована. Я знаю, що в ній величезний потенціал для України та Європи», – додав він.
На його переконання, зараз настав момент за якого, «якщо у справі Тимошенко нічого не станеться то, я так оцінюю те, що чую в європейських столицях, ця угода не буде підписана». «Це не так, що вона (угода про асоціацію з ЄС – ред.) буде лежати та чекати, поки в Україні щось зміниться з дня на день. Цей шанс може відтермінуватись на довший термін – принаймні до наступних президентських виборів у 2015 році і до вирішення того, як майбутнє України буде виглядати», – сказав експерт.
Свєбода також вказав на «переговорний підхід до Угоди». «Може вдасться цю Європу переконати, улестити якоюсь вищою правдою, що цю угоду треба підписати. Чи може є очікування, що хтось забуде про Тимошенко. Ця проблема, звичайно, не може залишатись постійно на перших сторінках газет, це триває досить довго», – пояснив він.
На його переконання, питання Тимошенко – «поза тонкою червоною лінією, яку Європа не може переступити». «Я думаю, що без вирішення цього питання нічого в цьому році не станеться. А це означатиме втрату динаміки, бо подібного роду угода – це ще не процес ратифікації цієї угоди. Аби ця ратифікація вдалась, не досить одного підпису, треба в переконливий спосіб довести, що щось змінилось у способі мислення президента Януковича. Поки що моє враження, що ми досить далекі від таких висновків», – підсумував Свєбода.
Читайте також: Павел Свєбода: «Якщо Україна не підпише Угоди про асоціацію з ЄС, їй буде складно повернутися до переговорів»
Павел Свєбода – президент та один із засновників Центру європейської стратегії demosEUROPA. Випускник Лондонської школи економіки і Лондонського університету. Радник президента Республіки Польща з питань ЄС у 1996 – 2000 роках, згодом — керівник Управління з питань європейської інтеграції в Канцелярії президента Польщі.
У 2001 — 2006 роках очолював департамент ЄС у Міністерстві закордонних справ своєї країни, відповідав за питання. пов’язані з переговорами про вступ до ЄС, пізніше займався інституційними реформами й переговорами щодо нової Багаторічної фінансової перспективи ЄС.
Член багатьох міжнародних аналітичних організацій та інституцій, серед них: Лісабонська Рада, Центр європейської політики, Рада з міжнародних відносин Ради Європи, Балтійський форум розвитку, Група Спінеллі, Notre Europe. Постійний політичний оглядач Gazety Wyborczej.