Петро Андрусечко політичний оглядач

Польська екзотика

ut.net.ua
24 Квітня 2009, 00:00

 

Протягом кількох років, прагнучи приєднатися до європейських структур, Польща боролася з образом відсталої країни, який західні ЗМІ асоціювали з возом, запряженим кіньми. Євро-2012 – це шанс показати тисячам уболіваль­ників, які приїдуть до Польщі, сучасну модернізовану країну. Це неймовірна можливість безкоштовно­­го масштабного піару. На жаль, усе свідчить про те, що шансом скористаються неповною мірою.
 
Дороги в нікуди
 
На стадіони, вочевидь, потрібно якось добиратися. Польська сторона виходить із позиції, враховуючи досвід попередніх організаторів, що значна частина вболівальників потрапить до Польщі авіаспо­­­­лученням, натомість у самій кра­­­­їні фанати скористаються наземним транспортом. І вони, схоже, стовідсотково відчують на собі дорожні «принади» Польщі.
 
Польський уряд, незважаючи на гучні обіцянки та критику своїх попередників, має виразні проблеми з реалізацією програми побудови автострад та експрес-шляхів. Попри те, що грошей вистачає (завдяки європейським фондам), не бракує робочої сили (дякувати кризі), існує спрощена дозвільна система, до 2012 року введуть в експлуатацію тільки близько 1,5 тис. км нових автострад та швидкісних доріг. Інакше кажучи, лише половину від запланованого три роки тому.
Експерти звертають увагу на армію бюрократів, які помітно гальмують виконання плану в різних інституціях як на державному рівні, так і на місцевому. До того ж, унаслідок активності локальних спільнот ледь не кожний проект опротестовується, якщо не під приводом охорони довкілля, то з огляду на віддалення автостради від окремої місцевості. Типова курйозна ситуація: мешканці одного міста поділилися на два табори. Одні хочуть, щоб окружна дорога пролягла на північ від міста, а інші – на південь. Усе це призводить до того, що немає впевненості, чи вдасться взагалі фанатам доїхати автострадою від німецького кордону до Варшави. Шанси завершити цю трасу до 2012 року становлять 50% на 50%. Схожа ситуація з відрізком від Кракова до кордону з Україною.
 
Із залізничними коліями простіше. Польська державна залізниця (Polskie Koleje Państwowe) вихваляється, що торік використала 100% коштів, виділених із європейських фондів, та виконала 90% запланованих робіт. Протягом останніх двох років модернізували 1271 км залізничного полотна. Однак не варто обманюватись: фанатів із Європи навряд чи вразить швидкість польських потягів, натомість справжній шок вони ризикують отримати, коли прибудуть на місце. Представники УЄФА, відвідавши залізничні вокзали у Варшаві та Познані, не змогли приховати негативних емоцій від побаченого. На жаль, шанси на кардинальні зміни дуже малі, й, швидше за все, залізничні вокзали користуватимуться у фанів особливою популярністю як одні з найбільш екзотичних згадок про Євро-2012 у Польщі.
 
Присмак корупції
 
УЄФА хвалила Польщу за її організаційні досягнення. Справді, спілка PL 2012 успішно керує підготовкою до чемпіонату. Однак останнім часом у неї з’явився своєрідний конкурент в особі нової спілки EURO 2012, створеної Польською федерацією футболу, ПФФ (Polski Związek Piłki Nożnej).
 
Як підкреслюють експерти, ця спілка створена людьми, які очолюють федерацію. Зокрема, президентом EURO 2012 став очільник ПФФ Ґжегож Лято (Grzegorz Lato). Критики зауважують, що, за всієї поваги до Лята, йому бракує менеджерського досвіду. Зрештою, його бракує й іншим функціонерам із новоствореної спілки. Недоброзичливці стверджують, що EURO 2012 створено з однією метою – «зрубати» грошенят.
 
Тривалий час ПФФ має негативну репутацію в Польщі, її постійно критикують. Вона загрузла в корупційних скандалах, пов’язаних із продажем матчів. У країні через регулярні арешти суддів уже бракує арбітрів, аби проводити футбольні поєдинки.
 
Водночас помітно, що Польська федерація футболу не встигає за духом часу. Звичайно, на початковому етапі боротьби за чемпіонат та одразу після отримання права на Євро-2012 діячі з ПФФ у взаємодії з українськими партнерами зуміли проштовхнути різного роду рішен­­ня та проекти. Наразі гарних контактів (особливо на неформальному рівні) вже бракує, потрібні профе­сіонали зі знанням іноземних мов.
 
Маленькі справи, великі проблеми
 
Негараздів значно більше, вони тонуть у морі грандіозних проектів, пов’язаних із будівництвом стадіонів та інфраструктури, однак приховують у собі чимало серйозних проблем. Так відбувається, наприклад, із європейським телефонним номером допомоги «112». Він діє у Польщі вже чотири роки й нібито об’єднує всі служби допомоги. Проте самі медичні рятувальники радять: якщо хочеш швидко з’єд­­на­­тися з ними, дзвони на старий номер «997». Телефонуючи на «112», не маєш гарантії, що тебе з’єднають саме з найближчим пунктом медичної допомоги, а не з пожежниками.
 
Реформована система рятувальних служб, на думку її ідеологів, на час чемпіонату буде точно працювати в тих воєводствах, де відбуватимуться матчі, а в решті – до кінця 2012 року. Що, однак, станеться, коли допомога знадобиться вболівальникам, які проїжджатимуть через інші воєводства?
 
До проблем загальнопольського характеру додаються регіональні. Наприклад, регіон Помор’я, де передбачають провести матчі Євро-2012 (у Гданську), має значні проблеми з постачанням необхідної кількості електроенергії. Тут виробляють лише третину потрібної електрики, а решта надходить із інших воєводств, що у випадку форс-мажору загрожує енергетичним «blockout» – істотним падінням напруги в мережі та зникненням струму.
 
Загалом у зростанні невизначеностей є певна частка провини УЄФА, яка від початку погодилася створити в кожній країні список міст, де проводитимуть матчі, за принципом чотири міста в основі та два в резерві. Пізніше від такого підходу відмовились, і наразі в Польщі на рівних умовах конкурують між собою шість міст, що разом зі здоровою конкуренцією несе менш приємну атмосферу, а в лобіювання втягнені політики, так чи інакше пов’язані з конкретним регіоном.
 
Молитва замість пива
 
Якщо вже вболівальники доїдуть на матчі, їх спіткає несподіванка, для багатьох, поза сумнівом, не дуже приємна. На польських стадіонах під час Євро-2012 вони не матимуть можливості випити пива. Спочатку уряд планував, що, за прикладом інших європейських країн, дозволить продавати слабоалкогольні напої (до 4,5%). Однак у підсумку піддався натискові опозиції, внаслідок чого в березні Сейм проголосував за відповідну поправку, яка забороняє реалізацію пінного напою на аренах. Це створює проблеми для організаторів та футбольних клубів, які розраховували, що завдяки пиву буде легше знайти спонсорів.
 
Замість пива фанатам запропонують Слово Боже. Саме з цією метою створено пасторську групу в справах Євро-2012. Вона покликана розбудовувати християнські засади серед уболівальників та подбати про духовні запити фанів із різних країн. Треба сподіватися, що гості чемпіонату сприймуть решту проблем як екзотичний місцевий колорит, натомість будуть вражені слов’янською гостинністю та фантазією.