Польща: альтернативний шлях

Світ
10 Квітня 2021, 11:22

Доля «третього» в історії польських президентських виборів — це завжди цікавий феномен. У 2015 році панкмузикант Павел Кукіз із результатом у 21% підтримки в першому турі президентських виборів привернув до себе зацікавлення польських медіа й політологів. У що вдасться трансформувати цю підтримку? На парламентських виборах того самого року його рух «Кукіз’15» дістався фінішу також третім, але вже із більш ніж удвічі меншою підтримкою — 8,8%. На наступних виборах політичний проєкт уже змагався за місця в парламенті у складі іншої політичної сили — «Польської коаліції». Спроби «Кукіз’15» набути впливу як політична сила з тріском провалилися.

Коли ж ексжурналіст і шоумен Шимон Головня після «бронзи» на парламентських виборах (він мав 13,9% підтримки) заявив, що хоче створити власний громадський рух, то чимало політологів оцінювали таку ідею скептично. «Шимон Головня охопив ту нішу на політичному ринку, яка в принципі присутня на кожних виборах упродовж багатьох років… Це завжди близько 13%», — пояснював цей феномен в інтерв’ю польському виданню Gazeta Wyborcza професор університету Лодзя Губерт Горбачевський. Голов­ня як кандидат з’явився на політичній арені Польщі за пів року до виборів. Однак його минуле давало йому змогу не почуватися аж зовсім новачком. Доволі швидко він почав формувати довкола своєї кампанії низову структуру, а восени 2020 року стартував і його рух «Польща 2050». Попри скепсис багатьох спостерігачів, підтримка руху зростала і, згідно із останнім опитуванням, яке оприлюднив тижневик Polityka, «Польща 2050» нині за рівнем підтримки випередила навіть «Громадянську коаліцію», а до рейтингу «Права і справедливості» (ПіС) їм бракує лише 3% (див. «Виклик лідеру»). У чому ж секрет успіху?

 

Читайте також: Петро Тима: "Коли є політична воля та задіяні механізми, то рішення знаходиться"

З часу передвиборчої кампанії Шимон Головня не припиняє використовувати можливість безпосередньо контактувати зі своїми виборцями та прихильниками. Для цього він використовує «живі» півгодинні або й довші ефіри у фейсбуку. Під час таких розмов критикує владу й коментує важливі, на його погляд, новини, відповідає на запитання учасників такої розмови. Під час таких зустрічей часто звертаєтья до глядачів «дорогі мої», що мало б означати близькість між політиком і його виборцями. Він ділиться зі слухачами, здавалося б, доволі інтимною інформацією: говорить про сім’ю, плани й навіть похід до стоматолога, через який довелося перенести ефір. Однак, за даними видання Polityka w sieci, кількість взаємодій по його профілях у соцмережах з осені впала на 70%.

Таке безпосереднє спілкування з можливістю гостро критикувати чинну владу в час пандемії стало неабияким козирем для Головні. Поки політики з опозиційної «Громадянської коаліції» досі дискутують, якою має бути політика щодо абортів у країні, Шимон Головня пропонує провести з цього приводу референдум. Щоправда, у безпосередніх висловлюваннях на цю тему він усе ж дуже обережний: «Гадаю, що право на аборт не слід було якось змінювати ліворуч чи праворуч, бо і перше, і друге погіршило б ситуацію», — сказав він у нещодавньому інтерв’ю виданню Krytyka Polityczna. Ексдепутатка «Громадянської платформи» (ГП) Йоанна Муха, яка в січні перейшла в ряди руху Головні, в одному з інтерв’ю зазначила, що переконуватиме лідера своєї політичної сили щодо лібералізації права на аборт.

 

Читайте також: Протести  в Польщі. Вибухова суміш

Позиція лідера «Польщі 2050» щодо абортів, утім, стала приводом для політичних кпинів із боку його суперників у керівній партії «Право і справедливість». Вони нагадують йому, що до виборів він був католицьким публіцистом (Головня є автором близько 20 євангелізаційних книжок і був дописувачем римо-католицького тижневика Tygodnik Powszechny). Наприкінці січня 2021 року Шимон Головня разом із представниками аналітичного центру «Стратегія 2050», який є частиною його руху, презентували 48-сторінковий документ, що пропонує рішення для налагодження відносин держави та церкви. Такі пропозиції — доволі сміливі в польській політиці, але з огляду на масовість жіночих протестів та основний політичний електорат «Польщі 2050» (найбільшу підтримку рух має у групах віком 18—24 років (34%) та 25—34 років (29%) — також вчасне.

З огляду на нинішні результати «Громадянської коаліції», «Польща 2050» стала силою, куди значна кількість виборців ГП перенесла свою підтримку. Однак і втрати в (ПіС) неабиякі. Одна з найбільших причини — це, звісно, організація боротьби з наслідками пандемії. Поляки втомлені карантинними обмеженнями, вони стали біднішими й незадоволені темпами вакцинації.

 

Водночас не закінчуються скандали, пов’язані з керівною політичною силою. Один із них (журналісти назвали його «аферою Обайтка») розгорівся кілька тижнів тому. Наприкінці лютого Gazeta Wyborcza опублікувала більш ніж двогодинні записи телефонних розмов двох чоловіків, що відбулися у 2009 році. Одним із них був Даніель Обайтек — тоді війт гміни Пцим у Малопольському воєводстві. А нині він президент польського нафтового концерну Orlen. Компанія має велике значення для національної економіки, це єдине підприємство країни, що належить до списку найбагатших підприємств, за рейтингом журналу Fortune. Співрозмовником Обайтека був чоловік на ім’я Шимон із компанії TT Plast. Із бесіди стає зрозуміло, що він займав державну посаду й водночас був залучений до бізнесу та керівництва компанією TT Plast. Однак цим порушенням справа не завершується. Згідно з інформацією Gazeta Wyborcza, коли Обайтек у 2014 році давав свідчення в суді, то збрехав про те, що не мав жодних фінансових і бізнесових справ із компанією TT Plast. Таке порушення карається польським законодавством терміном до восьми років. Що важливо, справу розслідували, але тоді прокуратура не порушувала провадження. Також видання публікує інформацію про широку «мережу кумівства», яку створив Обайтек, наймаючи на високі посади в державні компанії колишніх співробітників і членів родини.

 

Читайте також: Боґдан Кліх: «Безпека Польщі неможлива без демократії та безпеки України»

Найважливіше в цій справі те, що Даніель Обайтек є улюбленцем Ярослава Качинського. Політик називав його «надією всієї Польщі» й не скупився на високі епітети для молодого політика. «Має надзвичайні можливості, надзвичайну рішучість і щось, що дає Бог; це важко визначити», — заявив Качинський в інтерв’ю місцевому телеканалу wPolsce.pl у січні цього року. Обайтка також уважали ймовірним кандидатом на посаду прем’єр-міністра замість Матеуша Моравєцького. Тепер це питання вже знято, але топменеджер залишається при своїй посаді в компанії Orlen. Поки що немає замірів конкретно щодо цієї причини, але, вочевидь, скандал дещо вплинув на падіння рівня підтримки керівної політичної сили. У лютому цього року політичний проєкт Шимона Головні отримав власне депутатське коло в польському парламенті. До нього ввійшли троє депутатів, яких було обрано за списками «Громадянської платформи», та депутатка, що вийшла із партії «Весна» Роберта Бєдроня ще торік восени. Перехід депутатів із ГП, звісно, дуже негативно сприйняли в цій партії. «Попереду багато роботи, але я завжди кажу, що ми маємо спільні цінності, і якщо комусь щось не подобається, то двері відчинені», — заявив очільник ГП Борис Будка в одному з інтерв’ю.

Шимон Головня разом із колегами також у січні 2021 року презентував програму змін із гаслом «Wiemy jak» (пол. «Знаємо як». — Ред.). І представники опозиційної «Громадянської коаліції», і провладної ПіС одразу ж почали проводити паралелі між тією презентацією та гаслами й проєктом Ришарда Петру, засновника партії «Сучасна». Упродовж певного часу після виборів у 2015-му ця партія видавалася новим гравцем, здатним змінити розклад сил у польській політиці, що законсервувався із 2005 року. Однак доволі швидко все повернулося на старі позиції. Не бракує проблем і руху Головні. Він, до речі, лише 7 квітня був зареєстрований як політична партія. Попри безліч низових ініціатив (від занять і репетиторства для дітей у час пандемії до допомоги білоруським активістам чи притулкам для бездомних тварин, сам рух не має чіткої ідеологічної бази. Його здебільш зібрано з тих, хто «проти», а не тих, хто «за» щось. І саме витворення ідеології — серйозний виклик, який покаже, чи зуміє нова сила ексжурналіста й шоумена закріпитися в польському політикумі саме як партія, а не тимчасовий проєкт.