Інформаційної безпеки немає. Точніше, інформаційна безпека в сенсі захисту інформації. Наприклад, нездатність держави захистити свої інформаційні мережі, навіть на короткий проміжок часу, як це було у випадку з атакою на кібер-інфраструктуру Естонії у 2007 році, призводить до зменшення ефективності, а інколи навіть до зупинки систем, необхідних для діяльності держави.
Кажуть, що в українських нормативних документах і в науковій літературі налічується 16 визначень поняття «інформаційна безпека» – за цією кількістю можна оцінити масштаб беззмістовного шуму на цю тему.
Ситуація ускладнюється- тим, що українські дослідження в галузі безпеки, зокрема інформаційної, занадто слабкі й вторинні. Фактично, всі головні поняття тут привнесені з дуже сумнівної якості робіт російських експертів. Яка ж це може бути безпека, якщо наші фахівці використовують понятійний апарат, нав’язаний ззовні? Прагматичні країни створюють необхідне інтелектуальне середовище, центри розробки рішень (think tanks), стимулюють попит на нецікаві для загалу, але важливі для появи якісної аналітики спеціалізовані ЗМІ.
Вторинність виявляється і в тому, що під час психологічних операцій, які є інформаційною частиною політичних війн, Україна занадто часто виступає в ролі пасивної сторони, яка змушена реагувати на чужі спецоперації.
Водночас не можна робити дурниць – реагувати на провокації супротивника. Варто перехоплювати ініціативу й діяти так, як із святкуванням 1020-річчя хрещення Русі. При цьому залишається необхідність у тому, щоби піар- та прес-служби були високопрофесійними і якісно виконували свою роботу.
До описаного кола проблем належать також такі делікатні питання, як робота з виявленими агентами впливу інших держав. Можливо, варто запровадити особливий статус діяльності зареєстрованих іноземних агентів впливу, що передбачатиме спеціальний режим фінансової перевірки, як це роблять у США.
Отже, ми вирішили трохи змінити словник, відмовитися від поняття «інформаційна безпека» й натомість зобразити на малюнку низку головних завдань, які входять до сфери наших державних інформаційних інтересів.