У опитуванні Центру Разумкова про суспільно-політичні настрої українців, оприлюдненому 24 листопада, зазначається, що до всіх політиків та державних посадовців респонденти висловлюють недовіру частіше, ніж довіру. Найбільше недовіри у респондентів до Віктора Медведчука (82%), Юлії Тимошенко (77%), Арсена Авакова та Петра Порошенка (по 76% ).
Якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради, найбільшу підтримку виборців отримала б партія “Слуга народу” (за неї готові віддати свій голос понад 22% від тих, хто визначився і готовий іти на вибори). На другому місці Євросолідарність – близько 19%, далі ОПЗЖ – близько 13% і "Батьківщина" – близько 9%. Умовна "партія Дмитра Разумкова" набирає 7%. У порівнянні з опитуванням Центру Разумкова середини жовтня, зміни показників усіх політсил не виходять за межі статистичної похибки.
Якби найближчим часом відбувалися президентські вибори, найбільше голосів у першому турі отримав би Володимир Зеленський (понад 25% від тих, хто визначився і готовий іти на вибори). На другому місці Порошенко із понад 17%, далі Юрій Бойко — 11%. Тимошенко має понад 9%, Разумков – понад 7%.
Щодо ймовірного другого туру президентських перегонів, то Володимир Зеленський переміг би у Порошенка та Бойка, так само, як і за показниками опитування у липні-серпні цього року. Однак підтримка Зеленського в цих парах із того часу значуще не змінилась, натомість у Бойка та Порошенка є тенденція до зростання. У другому турі Зеленського із Разумковим показники обох були б приблизно рівні (якщо враховувати статистичну похибку).
Якщо порівнювати ці дані зі схожими соцопитуванням від соціологічної групи “Рейтинг” за 10-13 листопада, то Володимир Зеленський так само очолює рейтинг політиків і за нього б проголосувала найбільша кількість виборців – 23,1% (серед тих, хто вже визначився і має намір голосувати). Не проголосували б за нього за жодних обставин 32% опитаних виборців. За моделювання другого туру президентських виборів Зеленський переміг би у всіх можливих варіантах з найближчими опонентами. При цьому варіант “Зеленський-Разумков” не представлений.
За опитуванням “Рейтинга” за 20-23 жовтня, якби найближчим часом відбулися президентські вибори, то 25,1% проголосували б за Володимира Зеленського (серед тих, хто визначився з вибором). Тобто є незначний рух вниз.
Читайте також: Ігри Разумкова
Аналогічна тенденція спостерігається в соцопитуваннях Київського міжнародного інституту соціології. За даними опитування від 25-29 жовтня, якби вибори до парламенту відбулися в кінці жовтня, найбільшу підтримку отримала б партія “Слуга народу” (18,3% серед тих, хто визначився з вибором). Натомість в опитуванні за 10-15 вересня 20% тих, хто вже визначився віддали б голос за “слуг”.
Політолог Михайло Басараб у коментарі Тижню пояснив, що рівень електоральної підтримки фактично усіх політичних сил, крім Володимира Зеленського і партії “Слуга народу”, залишаються більш-менш сталими. При чому цю динаміку спостерігаємо впродовж тривалого часу, коли з певними коливаннями всі політсили, крім СН, загалом залишаються при своїх показниках.
“Рейтинги Зеленського перебувають в низхідному тренді. Ми неодмінно приходимо до такого висновку, коли аналізуємо соціологію не лише Центру Разумкова, а й візьмемо результати інших соціологічних компаній. Тобто впродовж осені спостерігається не зниження, а справжнє падіння рейтингів Зеленського та його партії на 10 і більше відсотків (приблизно таку тенденцію з урахуванням статистичної похибки видно, зокрема, в опитуваннях групи "Рейтинг". В опитуванні за 2-4 вересня президентський рейтинг Зеленського становив 31,1% від тих, хто визначився з вибором – Ред.). Якщо порівняти їхні результати сьогодні і те, що вони отримали на виборах, то тепер показники в рази нижчі”, – коментує Михайло Басараб.
Схожа ситуація, за словами фахівця, відбувалась і минулої осені – теж спостерігалось швидке падіння, яке тривало до лютого 2021 року. Лише після санкцій проти Віктора Медведчука та інших рішень РНБО, рейтинги чинного президента та “слуг” почали зростати, але це відбувалось до вересня. Далі – знову падіння. Більшість інших політсил зберігають показники із незначними змінами.
Також політолог звернув увагу на можливі комбінації другого туру в президентських перегонах. За його словами, результати опитування ще раз спростували сподівання певних політиків на те, що Дмитро Разумков після звільнення з посади голови ВР стане “електоральним кілером” Зеленського, бо нібито мав би забирати його виборців. Такі сподівання на даний момент є хибними і передчасними.
“Разумков під час свого сходження на політичний Олімп буде “живитися” виборцями різних політиків, і лише якоюсь мірою електоратом Зеленського. Зростання електорального рейтингу Разумкова відбуватиметься за рахунок інших опозиційних політиків. Якщо вони не збагнуть цього, то можуть “проспати” Разумкова. Може статись так, що на наступних президентських виборах у другому турі ми опинимося перед вибором між Володимиром Зеленським і Дмитром Разумковим. Для великої частини українців – це буде вибір без вибору”, – резюмує Михайло Басараб. Відтік виборців Зеленського не позначається на істотному зростанні рейтингів відомих нам політичних гравців, каже фахівець.
Науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи", професор політології НаУКМА Олексій Гарань прокоментував Тижню, що наразі до виборів далеко і казати щось напевно складно, однак динаміка Дмитра Разумкова радше позитивна через його відставку, а в нас “ображених люблять”. Однак загальна ситуація не говорить про кардинальну зміну політичного розкладу. Сенсаційних змін немає, тенденція, яка була до цього продовжується – рейтинги президента падають, хоча він і досі очолює список кандидатів.
Спеціаліст каже, що з рейтингу “Слуг народу” зрозуміло, що в наступному парламенті у них більшості не буде – їм доведеться формувати коаліційний уряд:
“Зрозуміло, що коли десь віднімається, до інших додається. Ці голоси можуть піти в скарбничку перш за все опозиції, але в тому числі і сил, які потенційно могли б зайти до парламенту. Зокрема, до умовної партії Разумкова.”
Що стосується Разумкова, то він може змагатись із президентом Зеленським, особливо у другому турі. Однак до другого туру ще треба дійти. За словами Олексія Гараня, таку ситуацію ми вже спостерігали у 2019 році. Найменший відрив в умовному другому турі у Зеленського був від Анатолія Гриценка, тобто потенційно вони могли поборотись. Однак Гриценку не вдалося потрапити у другий тур .
“У 2019 році навколо Зеленського сформувався олігархічний консенсус. Чи можуть олігархи підтримати Разумкова – теоретично можуть, але не факт. Це залежить від багатьох факторів”, – додає професор. Хто може бути виборцем Разумкова поки невідомо, для цього потрібно проводити відповідні дослідження і складати портрет. Наразі про ексглаву парламенту відомо мало щодо принципових питань, його ідеологічні цінності чи стосунки з олігархами. Важливо, аби виборець наступного разу голосував не у стилі 2019 року через емоції, а керувався розумом. Наразі багато чого може змінитись, тому говорити про ймовірність зайняти Разумковим найвищу посаду поки не можна.