Політичні провокації, що змінили – або могли змінити – життя цілих країн

 

 

27 лютого 1933 року було підпалено будівлю Рейхстагу в Берліні. За однією з версій, підпал інспірували нацисти. 

Винуватцями підпалу Адольф Гітлер, який на той час вже очолював уряд, оголосив комуністів. 28 лютого надзвичайним декретом було скасовано свободу особистості, зібрань, слова. Компартію заборонено, тисячі опозиціонерів заарештовано. Нацисти сконцентрували у своїх руках усю владу в країні.

 

 

 

Увечері 31 серпня 1939 року агенти СД у польських мундирах увірвалися до приміщення радіостанції в німецькому місті Гляйвіц на кордоні з Польщею і проголосили промову польською. 

Наступного дня Адольф Гітлер звернувся до німецького народу, повідомивши про польський напад та оголосивши Польщі війну. Так розпочалася Друга світова війна.

 

 

 

26 листопада 1939 року на кордоні з Фінляндією біля села Майніла артилерійським вогнем було обстріляно групу військових Червоної армії. Радянськийуряд звернувся до фінського з нотою, в якій стверджував, що обстріл вівся з боку Фінляндії, вимагаючи відведення фінських військ від кордону на 20–25 км. Натомість фінський уряд стверджував, що стріляли з території СРСР, і запропонував створити спільну комісію для розслідування інциденту. Москва від пропозиції відмовилася. 

За два дні після інциденту СРСР розірвав пакт про ненапад із Фінляндією, а за чотири – розв’язав агресивну війну проти сусідньої держави.

 

 

Росія-1999: вибухи, що почали Другу чеченську війну  

Восени 1999 року в російських містах було підірвано житлові будинки: 4 вересня в Буйнакську, 9 і 13 вересня у Москві й 16 вересня у Волгодонську. Загинуло близько 300 осіб. Офіційне слідство звинуватило в організації вибухів чеченців. Натомість певні опозиційні кола стверджували, що за цими вибухами стояла влада. 

У країні поширилися античеченські настрої, які Кремль використав для легітимізації Другої чеченської війни. На тлі переможної чеченської кампанії швидко зросла популярність прем’єр-міністра Владіміра Путіна, якому згодом Єльцин передав президентські повноваження. Путін побудував у Росії жорстку владну вертикаль. 

 

Україна-2000: смерть журналіста 

16 вересня 2000 року журналіст Георгій Гонгадзе зник дорогою з роботи додому. 2 листопада у лісі під Таращею знайшли обезголовлене тіло, що, як вважають, належить Гонгадзе. 28 листопада лідер соціалістів Олександр Мороз оприлюднив записи, що свідчили про причетність президента України Леоніда Кучми до зникнення журналіста. 2002 року, ґрунтуючись на цих записах, Державний департамент США звинуватив Україну в продажу Іраку станцій радіотехнічної розвідки «Кольчуга». Однак в Іраку так і не було знайдено матеріальних підтверджень оборудки. 

Україна потрапила у міжнародну ізоляцію від Заходу, що підштовхнуло тодішнього президента країни Леоніда Кучму до зближення з Росією. В результаті Кучма потрапив у цілковиту залежність від Кремля. У 2002–2004 роках зростав вплив Росії на внутрішню політику України. 

Улітку 2004 року було поширено наклеп на кількох французьких політиків та промисловців, зокрема й на тодішнього міністра економіки та нинішнього президента Ніколя Саркозі. Вони начебто отримували через люксембурзьку фінансову компанію Clearstream відкати за продаж французьких фрегатів Тайваню. Однак слідство встановило, що анонімні звинувачення були навмисно сфабриковані, й справу закрили. 

Справа Clearstream мала дискредитувати Ніколя Саркозі як претендента на президентську посаду. Однак провокація не спрацювала завдяки дієвій державній системі Франції. Зараз триває суд над можливими замовниками, яких підозрюють у наклепі. Поміж них і Домінік де Вільпен, тодішній міністр внутрішніх справ та головний внутрішньопартійний конкурент Саркозі у «Союзі за народний рух».