Напружені відносини між Україною та Угорщиною, схоже, протягом цього тижня досягли нового рівня. Після блокування Будапештом допомоги ЄС для Києва та зупинки нафтопроводу «Дружба», відбувся інцидент із затриманням в Угорщині інкасаторів «Ощадбанку».
Щоб утримати у країні конфісковані десятки мільйонів доларів та євро, а також золоті злитки, правляча партія «Фідес» провела через парламент окремий законопроєкт, а уряд Віктора Орбана видав спеціальне розпорядження. На це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Угорщина «занурюється у спіраль беззаконня» і намагається «легалізувати» незаконну конфіскацію.
Взаємні закиди тривають і на тлі суперечки щодо візиту угорської делегації до Києва щодо відновлення роботи «Дружби». Українська сторона каже, що група угорців не має офіційного статусу.
«Будь-які особи з туристичною метою можуть саме так заїхати в Україну з країн Шенгену. На території України ця група осіб не має офіційного статусу чи запланованих офіційних зустрічей, тож точно некоректно називати їх “делегацією”. На території України можуть перебувати громадян інших держав, які з повагою ставляться до України і дотримуються загальних правил відвідин, зокрема з туристичною метою», — зазначив речник МЗС Георгій Тихий.
Будапешт же звинувачує українську владу у брехні. Зокрема, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто стверджував, що його країна надіслала дипломатичну ноту Україні про приїзд делегації 10 березня.
Вибори в Угорщині: опозиційна «Тиса» випереджає партію Орбана в опитуваннях
Усе це відбувається на тлі майбутніх виборів в Угорщині, запланованих на 12 квітня. Як свідчать останні соціологічні опитування, партія Орбана «Фідес» має меншу підтримку виборців, аніж політсила його головного опонента — прем’єра Петера Мадяра «Тиса»: 39% проти 53% голосів респондентів.
Згідно з цим опитуванням, «Тиса» може отримати 115 з 199 місць у парламенті Угорщини, а «Фідес» може розраховувати на 78 місць. Ультраправа партія «Наша батьківщина» має шанс стати єдиною іншою партією, яка подолає п’ятивідсотковий бар’єр та отримає місця в парламенті.
Протягом останніх тижнів агресивна риторика Орбана щодо України вкотре посилилася. Він назвав країну «ворогом» Угорщини та заявив, що його поразка на виборах нібито призведе до банкрутства країни і відправки угорської молоді на фронт.
У коментарі Тижню угорський політолог та історик Шандор Фьолдварі згадує випадок, коли Володимир Зеленський пригрозив «одній особі», яка блокує кредит ЄС Україні на 90 мільярдів євро, натякаючи на Орбана, дати її адресу «хлопцям зі ЗСУ».
«Зеленський справді був стривожений блокуванням Угорщиною кредиту для його країни, бо Україна не зможе ефективно військово захищатися без цього. Та відчай — поганий порадник. Після цієї заяви, опозиція в Угорщині, партія “Тиса”, нічого не могла зробити, окрім того, як підтримати Орбана, протестуючи проти “загрози з боку українського президента”. Навіщо? Щоб отримати підтримку від тих, хто за неї голосуватиме. Якщо Петер Мадяр захищатиме Зеленського, правляча партія “Фідес” скаже, що він — “агент українців”. Адже Орбан проводить кампанію, заявляючи, що він “захищатиме Угорщину від українців”. Ось чому дурні виборці голосуватимуть за Орбана: вони вірять, що українці нападуть на нас, а він нас захистить. Бо радіо, телебачення, всі медіа належать правлячим бізнесколам “Фідес”, які поширюють цю нісенітницю», — зазначає Шандор Фьолдварі.
Російський слід у передвиборчій кампанії в Угорщині
Видання Financial Times раніше зазначало, що Кремль веде дезінформаційну кампанію, спрямовану на допомогу Орбану в переобранні. Крім того, ресурс VSquare, посилаючись на декілька «європейських джерел у сфері національної безпеки», повідомив, що Москва доручила групі політичних технологів втрутитися у парламентські вибори в Угорщині на користь чинного прем’єр-міністра країни.
«Сергій Кірієнко був призначений главою внутрішньої політики Путіна у 2016 році і з того часу значно розширив свої повноваження, включивши в них втручання у вибори інших країн. Його останнім і найагресивнішим кроком було втручання у Молдові, де під його керівництвом оперативники організували мережі підкупу виборців, троль-ферми та кампанії впливу на місцях, спрямовані на підрив проєвропейської позиції президента Майї Санду», — зазначає видання.
Джерела VSquare описують будапештський контингент як команду з трьох осіб, що діє від імені ГРУ. «Ця оперативна група прибула до Будапешта кілька тижнів тому, хоча досі залишається незрозумілим, чи вона вже розпочала свою діяльність із впливу. Угорщина надзвичайно прихильно ставиться до російських військових дипломатів, яких підозрюють у зв’язках з ГРУ, деякі з яких налагодили контакти в угорських ЗМІ, що підтримують уряд, — наприклад, німецько-угорським проурядовим пропагандистом Георгом Шпеттле, який підтримував тісні стосунки з російським військовим аташе», — додає видання.
Шандор Фьолдварі зазначає, що усе це було би неможливим без згоди угорської влади, хай і мовчазної.
«Все це сталося після візиту міністра закордонних справ Угорщини Сіярто до Москви, у результаті якого російська сторона “безумовно” звільнила двох російських військовополонених, які були громадянами Угорщини. Однак Путін невдовзі заявив, що ця безумовність триватиме доти, доки угорський (і словацький) уряд поводитиметься “розумно”», — наголошує він Тижню.
За словами угорського політолога, з цих подій можна зробити кілька висновків. Перший — що тісна та регулярна російсько-угорська політична та розвідувальна співпраця стала відкритою: Орбан розмовляє телефоном, а Сіярто особисто обговорює подальшу співпрацю з Москвою. На думку Шандора Фьолдварі, звільнення військовополонених та енергетичні питання — це лише фіговий листок, щоб приховати справжній зміст.
«Є також не лише політична співпраця, але й справа починає перероджуватися в альянс за своїм змістом. Москва вже не просто прагне зберегти Орбана при владі, але відкрито вважає Угорщину сферою своїх інтересів. У разі, якщо Будапешт відвернеться від Євросоюзу, Угорщина може стати російським плацдармом, глибоко вкоріненим у ЄС та НАТО, ще більше дестабілізуючи їх та забезпечуючи прямий доступ до Балкан», — додає Шандор Фьолдварі Тижню.
Які небезпечні сценарії можливі?
Угорський політолог припускає, що відтепер знову зростає шанс на швидкий судовий розгляд проти «Тиси», що би дозволило бодай у якийсь спосіб виключити партію з виборів.
«Згідно з чинним законодавством, партія може бути розпущена лише у разі дуже серйозних, неконституційних операцій (наприклад, спроби силового захоплення влади). Однак, поєднання цього з “українською загрозою”, згаданим раніше “українським фінансуванням” та арештом інкасаторів може відкрити шлях для влади для швидкого проведення концептуального судового розгляду. Питання, звичайно, полягає у тому, як вони можуть проштовхнути це через угорську судову систему», — каже він Тижню.
Крім того, на думку Шандора Фьолдварі, знову зростає шанс введення надзвичайного чи воєнного стану, бо у такому разі вибори не зможуть провести.
«Раптове зростання інтенсивності російсько-угорської політичної співпраці свідчить про те, що події були прискорені панікою влади тут, удома, та сильною зацікавленістю Росії у збереженні Орбана при владі. Головне питання за таких обставин полягає у тому, що може статися і що треба робити, якщо влада вирішить якимось чином зробити вибори неможливими», — додає він та допускає, що в Угорщині також можливий сценарій й військової диктатури, щось на кшталт Лукашенка у Білорусі.
