Затримання Олександра Єфремова є реакцією влади на громадський тиск та наближення річниці трагічних подій на Майдані, однак в цьому є і результат слідчих дій останнього року. Таку думку в коментарі Тиждень.ua висловив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
"Безумовно арешт Єфремова – це початок. Ми живемо в умовах сучасної політики. Без інформаційного висвітлення, без піару немає політики. Проблема Віталія Яреми, наприклад, можливо була в тому, що він занадто бюрократично працював. Я це кажу без негативних коннотацій. Треба було робити резонансні речі. Дійсно треба було більше уваги приділяти піару. Не просто робити прес-конференції, а іноді й «шумові ефекти». Як це свого часу любив робити Святослав Піскун. Віктор Шокін пройшов школу Піскуна і мені здається він це розуміє, окрім того, є шалений громадський тиск та наближення роковин трагічних подій на Майдані. Не можна на таке не реагувати", – зазначив Фесенко.
Водночас, він вважає, що правові підстави арешту Єфремова підготували ще за часів генпрокурора Яреми.
"Хочу звернути увагу: матеріали, використані як правові підстави арешту Єфремова, підготували ще за часів Яреми. Це не з'являється за один день. Просто в цьому сенсі Шокін виявився більш рішучим. Він врахував резонансність теми. Давайте не кидатися в крайнощі: елемент піару має бути тут неминуче, проте я думаю також, що це реалізація напрацювань, які були раніше", – наголосив політолог.
За його словами, не варто порівнювати цю справу та резонансні затримання у минулому.
"По Колесникову, Кушнарьову у 2005 році справи не завершилися, бо змінився політичний контекст. Був розкол у «помаранчевій коаліції» і потім тактичний союз Ющенка з регіоналами. Це дозволило спустити на гальмах всі ті справи. По Добкіну і Кернесу на початку 2014 року ситуація, мені здається, інша. Навесні на президентських виборах Добкін проводив дуже помірковану кампанію з головним гаслом «За єдину країну». «Опозиційний блок» вже проводив достатньо різку й навіть агресивну кампанію. Думаю, що випустили Добкіна та заморозили справи проти нього й Кернеса з тактичних міркувань. Тоді певний сенс в цьому був, щоб у Харкові не повторився Донецьк та Луганськ. Зараз, коли представники колишньої влади поводяться знову і нахабно, і агресивно, говорять про реванш, а дехто як мені здається, дійсно веде подвійну гру з сепаратистами – є велика необхідність нагадати їм, що до них є серйозні правові питання і є певні підстави, щоб їх притягнути до відповідальності", – зауважив Фесенко.
У свою чергу політолог Олексій Гарань наголошує на необхідності розслідування голосувань за "закони 16 січня".
"Я хотів би бачити в цьому (затримання Єфремова – Ред.) початок системної роботи. Про нього писалося багато, про схеми все було відомо. Очевидно, що в цей час збиралася або доказова база, або у попереднього генпрокурора не було достатньої волі. Добре, що взялися. Знову ж таки, я вважаю, що справа має бути доведена до кінця, думаю не варто було відпускати його під заставу, адже у нас вже були погані прецеденти. Хотілося б, щоб це був не лише Єфремов, але й інші, які несуть відповідальність у тому числі за ухвалення законів 16 січня. Люди, які нібито голосували за ці закони несуть безпосередню відповідальність, вони порушники Конституції, що абсолютно очевидно", – зазначив Гарань.
На його думку, нині є всі можливості, щоб проводити розслідування діяльності не лише колишніх, але і чинних депутатів парламенту.
"Я не готовий прогнозувати, але єдине, що можу сказати, справи мають розслідуватися, у тому числі відносно тих, хто зараз є нардепами. З них буде знято недоторканність, а окрім того є більшість, яка може голосувати за зняття недоторканності вже тепер за поданням прокуратури. Думаю, що ці людим мають понести відповідальність. Очевидно, їх вина має бути доведена, щоб не було звинувачень у політичній відповідальності. Я, наприклад, чітко розумію, що люди, які голосували з закони 16 січня мають понести кримінальну відповідальність і бодай основних осіб треба було б показово покарати", – додав він.