"Ризики зриву (виборів – Ред.) існують", – сказав він.
За словами Фесенка, у частини представників влади буде спокуса зірвати парламентські вибори в Україні, якщо тенденція падіння рейтингу Партії регіонів продовжуватиметься. "Однак, на мій погляд, це буде дуже небезпечний для влади сценарій, оскільки підготовка до виборів нейтралізовуватиме нинішні тенденції незадоволення владою, а також переноситиме політичні очікування на період проведення виборів. Якщо суспільству скажуть, що все залишається так, як є, це може підштовхнути і опозицію, і критично налаштовану до влади частину суспільства до прямих дій", – прогнозує Фесенко.
Водночас, на думку політолога, опозиція навряд чи піде на свідомий зрив виборів. «Я не думаю, що опозиція свідомо може піти на зрив виборів, поки є шанси їх виграти. Порівняйте – минулого року Яценюк закликав бойкотувати вибори, а цього вже каже про можливість їх виграти. Падіння рейтингів правлячої партії трохи збуджує опозиціонерів і дає їм шанс», – зазначив Фесенко.
Говорячи про заяву Комітету виборців, який припускає зрив виборів у разі, якщо Конституційний Суд визнає неконституційною можливість одночасно балотуватися за одномандатним і багатомандатним (за списками партії) округами, Фесенко наголосив, що це питання треба вирішувати ще до початку виборчої кампанії.
«На мій погляд, якщо Конституційний Суд прийме рішення під час виборчої кампанії, що неправомірно одночасно балотуватися в мажоритарних округах і за партійними списками, то це буде свідомий зрив виборів і це ще більше делегітимізує не тільки саму ситуацію з виборами, а й владу в Україні. Крім цього, це ще один мінус до репутації Конституційного Суду. Ще декілька таких рішень і репутація КС дорівнюватиме нулю. Як на мене, тоді треба вимагати відставки всього його складу. Це буде руйнація виборчого процесу всупереч суспільному і державному інтересу, оскільки марно витрачені сотні тисяч гривень на виборчу кампанію», – зазначив Фесенко.
Як уточнив політолог, таке рішення КС загострить кризові тенденції в ставленні до влади і взагалі до розвитку суспільства та політичної системи.
«КС може прийняти рішення і після виборів, а нагадаю, що подібний прецедент в Україні був 1998 року. Однак тоді ніхто не скасовував результати виборів. Закон не має зворотної сили, а отже, якщо Конституційний Суд підтвердить, що не варто на виборах балотуватися одночасно, тоді це має працювати з наступних виборів, але не може скасувати результати попередніх. Більше того, якщо на виборах хоча б відносно перемогу отримає опозиція, а після цього КС скаже, що вибори неправомірні, то це знов таки може стати детонатором для політичного вибуху, нового серйозного конфлікту або між опозицією і владою, а можливо і частиною суспільства і владою», – переконаний політолог.
На думку Фесенка, будь-які сценарії зриву виборів є небезпечними, перш за все, для української влади.
«Якщо залишиться працювати нинішній склад Верховної Ради, то він просто не буде легітимним ні всередині суспільства, ні за кордоном. І тому я думаю, що це в першу чергу небезпечно для влади», – додав він.
Політолог зазначив, що найкращим варіантом для вирішення цієї проблеми було б звернення опозиції або президента для роз'яснення цієї норми закону до КС перед початком виборчої кампанії.
«Існує побоювання всередині опозиціонерів, що така норма закону була свідомо зроблена, щоб потім тримати на гачку Верховну Раду. Але цей сценарій дуже небезпечний, особливо в нинішній суспільній ситуації, коли високий рівень концентрації протестних настроїв і питання лише в тому, що стане каталізатором, який може призвести до політичного вибуху», – додав він.
«Я вважаю, що для введення такої норми мотиви були іншими. Багатьом, у тому числі й представникам опозиції, було вигідним одночасне балотування і за партійними списками, і в округах», – зазначив експерт.
Як повідомлялось, голова Центральної виборчої комісії Володимир Шаповал виступає за заборону одночасно балотуватися за одномандатним і багатомандатним (за списками партії) округами.
Голова Ради Володимир Литвин не бачить порушення Конституції при дозволі парламентом кандидатам у депутати балотуватися на парламентських виборах від мажоритарних округів і за партійними списками.
17 листопада 2011 року Рада ввела пропорційно-мажоритарну виборчу систему на парламентських виборах з підвищенням прохідного бар'єра до 5 % і без участі у виборах блоків.
Парламентські вибори заплановано на жовтень 2012 року.