Політолог: законопроект про дискримінацію став заручником ідеологічних забаганок українських та європейських політиків

10 Липня 2013, 13:34

«Це зумовлено певними ідеологічними забаганками», – заявив він, відповідаючи на запитання, чому українські депутати так наполегливо уникають прийняття цього законопроекту.

«Україна – консервативна країна. Свого часу це (прийняття подібного законопроекту. – Ред.) було непросто і для поляків. З одного боку, депутати побоюються взяти на себе відповідальність, оскільки це пов’язано з певними ідеологічними та іміджевими ризиками, щоб згодом цю тему не використовували під час тих чи інших виборів. З іншого, ЄС вимагає від нас якоїсь ідеологічної капітуляції, оскільки в цьому питанні є серйозні ціннісні розбіжності і треба шукати м’яку компромісну формулу», – зазначив політолог.

На думку експерта, прикро, що як одна, так і інша сторона «вперлися в цю дрібну тему».

«Сам закон – абсолютно правильний, він – в інтересах українських громадян. Але норма про подолання дискримінації для сексуальних меншин викликає ідеологічні протиріччя. Втім, не думаю, що це є кардинальною перешкодою на шляху до візової угоди і можна знайти вихід з нинішнього глухого кута», – зазначив він.

Фесенко також вважає, що насправді цю тему штучно «роздули» політики і прийняття цього законопроекту «навіть би не помітили» пересічні громадяни.

«Проблема значно перебільшується і відбувається ідеологічна деформація навколо цієї теми. Насправді в Україні, на жаль, набагато частіші прояви дискримінації чи грубих порушень прав жінок. Тим паче, в українському законодавстві немає прямої закони про прийом на роботу представників сексменшин. Це скоріше штучна проблема, ніж реальна», – додав експерт.

Фесенко також розкритикував ідею розтлумачити в Конституційному суді норму Конституції, котра передбачає рівність усіх громадян, щоб виконати вимоги ЄС.

«Рішення КС – це замилювання ока для європейців. Це не авторитетний аргумент, як і для багатьох українців. Тому це не той спосіб, що знімає проблему», – зазначив він.

Нагадаємо, у Міністерстві закордонних справ сподіваються, що перехід до другої фази виконання Україною плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС буде оголошено під час саміту Східного партнерства у листопаді у Вільнюсі. Україні необхідно ще прийняти антидискримінаційний закон.

Водночас депутати відмовляються вносити його до порядку денного. 

Як повідомляє газета "Коммерсантъ-Украина", опозиція і провладна більшість зійшлися на можливості подання омбудсменом Валерією Лутковською прохання до Конституційного суду розтлумачити ст.24 Конституції, що гарантує рівність громадянам. Мовляв, КС роз'яснить, що захист від дикримінації вже гарантований Конституцією і додаткових законів приймати не потрібно. Втім, поки ця ініціатива реалізована не була. Водночас глава представництва ЄС Ян Томбінські, почувши про таку схему, заявив, що ЄС не буде вважати це рішення достатнім.

Як відомо, угода про спрощення порядку видачі віз з Євросоюзом для громадян України набула чинності 1 липня.