Для зміни виборчого законодавства в Україні необхідний громадянський тиск, а процес створення потужних політсил в Україні розбивається через невміння домовлятися. Таку думку в коментарі Тиждень.ua висловив політолог Олексій Гарань.
«Без тиску громадянського суспільства нічого не буде. Тобто дійсно в кожній політсилі є люди, які розуміють необхідність цього (зміни виборчого законодавства – Ред.), і є сили, які це блокують, скажімо так «консервативні». Тому необхідний громадянський тиск», – зазначив Гарань.
Водночас, політолог упевнений, що у новому законі не можна знижувати прохідний бар’єр.
«Я не можу сказати, яким буде новий закон. Можна говорити, яким він має бути. Формально існує консенсус, проте насправді для його втілення у життя треба докласти багато зусиль. Я думаю, що має бути пропорційна система з відкритими регіональними списками. Це оптимально. Я не є прихильником, щоб радикально знижувати бар’єр, адже це сприятиме дестабілізації у парламенті. Це зробить парламент недієздатним. Це класика жанру, коли парламент є повним дрібних партій,які не можуть між собою домовитися, немає стабільності і т.д. Я був противником зниження барєру до 3%, але якщо він залишиться принаймні на такому рівні буде вже добре. Йти далі немає жодного сенсу», – наголовив він.
Окрім того, Гарань вважає, що зарано говорити про створення нових потужних політичних сил.
«Нові політсили очевидно можуть виникати. Однак у існуючих наразі об’єднаннях у парламенті, наприклад у тому ж «Укропі», немає цілісності. Там є Борис Філатов, представник Ігоря Коломойського, є Дмитро Ярош, є Борислав Береза, який зробив ім’я на «Правому секторі», але зараз він не представляє цю силу і фактично є позафракційним. Це об’єднання може діяти у парламенті, але не є чисельним і є різноплановим», – зауважив Гарань.
За його словами, великий запит на створення нових політсил був після Майдану, однак всі активісти розійшлися по різних партіях.
«Є дуже багато толкових, перспективних і добре підготовлених людей, але вони у списках різних партій. Вони об’єднуються у самому парламенті, є там міжфракційне об’єднання, але сьогодні важко говорити, чи постане з цього політсила, чи ні. На жаль, ми бачимо, що коли справа доходить до створення якоїсь політсили, люди чомусь не можуть знайти спільної мови. Абсолютно логічно, що така сила могла б постати після Майдану, про це говорилося, але цього не сталося. У нас усі проголошують політсили «під себе», умовно кажучи, але не ідуть до ширшого об’єднання. Можна багато наводити прикладів навіть у тому ж націонал-демократичному спектрі. Це і «Воля», і «Самопоміч», і «Громадянська позиція», і «Праві» Огризка. Цей список можна продовжувати, але замість того, щоб об’єднуватися, навпаки продовжується якийсь поділ і кожна нова яскрава фігура чомусь створює нову політсилу», – додав політолог.