«Мені здається, що влада діє по відношенню до опозиції достатньо гнучко і робить жорсткі заходи лише тоді, коли відчуває пряму загрозу. Вчора прямої загрози не було. Крім того, думаю, що у владі розуміли, що оскільки 22 січня було оголошено не тільки Днем Соборності, а й Свободи, то заборона проведення опозиційних акцій суперечитиме ідеології цього дня. Вона не хотіла робити такий дисонанс і виглядати по-лукашенківськи. Тим паче, вона проаналізувала ситуацію і відчувала, що серйозної загрози від цієї акції не буде. Думаю, що опозицію в її нинішньому стані влада не побоюється, а тому й не забороняє акції», – прокоментував Фесенко проведення акцій опозиції в День Соборності та Свободи.
Читайте також: Опозиційний День Соборності: без «Беркута» і Тимошенко, але з угодою про єдність
За словами політолога, крім цього, «влада знайшла інструменти впливу та контролю як над Яценюком, так і над Турчиновим».
«Подеякують, що на Яценюка впливають фінансово, через особисті зв’язки з великим бізнесом, а на Турчинова впливають через інструмент карних справ. Зокрема, неодноразово Турчинов говорив про карні справи, однак, наразі ми не бачимо жодних публічних проявів їх процесуального розвитку», – додав Фесенко.
Експерт також не відхиляє, що можуть бути й інші способи впливу на опозиційних лідерів.
«Я думаю, що влада представлятиме цю опозицію, як іграшкову, несерйозну та дуже суперечливу, як таку, що хоч і заявляє про об’єднання, але насправді об’єднуватися не буде. І основна тактична лінія буде – грати на протиріччях в середовищі опозиціонерів, при чому робитиме це різними інструментами: граючи на амбіціях окремих лідерів, на особистих протиріччях тощо. Зокрема, публічній сварці між Гриценком, Яценюком і Турчиновим. Все це фіксується у ЗМІ та інформаційно обігрується», – пояснив політолог.
На думку Фесенка, влада діятиме досить гнучко, коли мова йтиме про певні символічні акції опозиції, "які демонструють, що все гаразд з плюралізмом і демократією". У їх проведенні не буде проблем, вважає він.
"Де влада діятиме жорстко, так це для припинення будь-яких серйозних акцій для основних державних інституцій. У першу чергу, це стосується серйозних акцій протесту, крім невеличких пікетувань біля Адміністрації президента, Кабміну тощо. Щодо Верховної Ради, то може ще пограються в ламання парканів, але ризик реального штурму Ради буде мінімізований, щоб не робити небезпечного прецеденту», – вважає експерт.
Крім цього, додає Фесенко, влада не дозволятиме проводити будь-які акції на Майдані Незалежності в Києві.
«Влада психологічно побоюється проведення опозиційних акцій на Майдані. Коли йдеться про Майдан, то навіть якісь невеличкі акції, які не є прямою загрозою владі, не дозволяють проводити. Тут спрацьовує побоювання повторення Майдану, ірраціональне відчуття загрози саме цього місця», – уточнює він.
Нагадаємо, 22 січня в Україні відзначили День Соборності і Свободи.
У Києві на Софіївській площі відбувся 10-тисячний мітинг опозиції, під час якого було оголошено Угоду про спільні дії об'єднаної опозиції.