«Майдан виник як стихійний протест людей проти політики чинної влади як зовнішньої, так і внутрішньої. Однак, імпульс стихійного протесту вже почав згасати. Тому потрібно було надати цьому стихійному протесту нові і перш за все організаційні форми», – зауважує політолог.
Трансформація Майдану, на думку Карасьова, могла піти кількома напрямками.
«Це могло бути у формі політизації, персоніфікації і перезарядженості на електоральну кампанію 2015 року. Цей сценарій передбачав би вже сьогодні заявити єдиного кандидата на президентські вибори і персоніфікувати його як лідера Майдану. Крім цього, поступово трансформувати Майдан в організаційну суспільно-політичну платформу президентської кампанії єдиного кандидата від опозиції», – вважає експерт.
Проте проблему лідерства на Майдані не вирішили.
«Проблема лідерства Майдану і зарядженості на президентську кампанію поки знята чи відкладена. А можливо вона так і не вирішиться», – додав Карасьов.
Народне об’єднання «Майдан», зауважує експерт, створено довільним шляхом.
«Незрозуміла ідентичність цієї організації – це політичний чи дорадчо-наглядовий орган», – додає політолог.
На думку Карасьова, таке утворення схоже на народні фронти кінця 80-90 років.
«Складається враження, що хочуть змоделювати народні фронти, громадянські форуми оксамитових революцій кінця 80-90 років чи нове утворення Народного Руху України», – зазначив Карасьов.
Однак, політолог бачить перестороги щодо успішності цієї форми Майдану за нинішніх умов.
«Наприклад, «Солідарность» Польщі чи «Громадянський форум» Чехії мали, знову ж таки, харизматичних лідерів – Валенсу і Гавела. Це мотивувало людей, щоб вони брали участь в такий неполітизованих, а громадянсько-етичних формах боротьби проти режиму. Крім цього, в той період суб’єктами цих громадянських форумів, драйверами повалення режимів була гуманітарна ідеологія. Я не бачу в Раді об’єднання «Майдан» наприклад представників «Першого грудня». Немає тих, хто може дати цьому громадянському руху сильний етичний імпульс, що став би додатковим мотиватором», – зауважує політолог.
Ще одна проблема нового народного об’єднання, на думку Карасьова, полягає в так званому географічному розширенні діяльності організації.
«Навряд чи Майдан може піти на Схід України. Навпаки чим масовіший Майдан в Києві, тим слабкіша влада на місцях і тим більше можливостей для створення регіональних майданів. Як тільки Майдан роз’їдеться по регіонах і буде створювати замість великого Майдану регіональні майданчики, то вони стануть легкою здобиччю місцевих силовиків. І ніякого географічного розширення Майдану не відбудеться», – вважає він.
Нагадаємо, 22 грудня опозиція оголосила зі сцени Євромайдану в Києві про створення громадської позапартійної організації "Народне об'єднання "Майдан". До його складу увійшли політики, експерти, журналісти та громадські активісти. До об'єднання можуть долучатися партії, громадські організації та громадяни, йдеться у відповідній резолюції.
У коментарях Тиждень.ua громадський діяч та журналіст Вікторія Сюмар, яка увійшла до ради Народного об’єднання «Майдан», вважає одним з найбільших викликів НОМу в 2014 році репресії активістів. Ще один член ради об'єднання – голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає, що одним із завдань "Майдану" має бути підготовка суспільства до самоврядування.