На думку політолога, такі листи не приносять користі.
«На суспільну думку простих людей вони (листи – Ред.) впливають мало, тому що специфіка України полягає у тому, що у нас на жаль нема таких загально визнаних суспільних чи духовних авторитетів. Когось визнають і поважають на Заході, когось – на Сході. Втім, щоб певна кількість українців прислухалася до слів до певної особи, то такого нема. Якщо говорити про так званий інтелектуальний клас, то це середовище політично, ідеологічно розколоте. Нема єдиних авторитетів. І в цьому сенсі вплив таких листів дуже обмежений. Вони не виконують тієї функції, яку на них покладають. Скоріше викликають скандали, як з цим листом, або іронічне ставлення як до самого листа, так і до його підписантів», – зазначив Фесенко, коментуючи ажіотаж навколо листа української інтелігенції до президента Віктора Януковича щодо підтримки його у боротьбі з корупцією.
Традиція написання схожих колективних листів від представників інтелігенції поширена ще з дореволюційних часів. Втім, вона існує і за кордоном.
«В Україні, дійсно, ще з дореволюційних часів була така практика. Звісно, колективні листи – це одна з радянських традицій. В Україні ж відтворили цю традицію, як це не парадоксально, представники команди Юлії Тимошенко. Декілька років тому при чому декілька разів з’являлися листи інтелігенції на підтримку прем’єр-міністра Тимошенко. Так що, ті, хто писав Януковичу, були не перші. Не виключаю, що таке могло бути і за часів Кучми. Така ж практика існує і в європейських країнах, але сутність їх різна», – додав Фесенко.
За словами політолога, колективний лист до Януковича вплине на репутацію певних особистостей, котрі поставили свій підпис під ним, у визначених
«Щодо більшості цих підписантів, то не йдеться про політичні фігури чи рейтингові особистості. Йдеться про репутаційні моменти і ставлення певних середовищ до цією людини. Найбільш болюча ситуація навколо Квіта. Це фактично спроба делегітимізувати Квіта як нинішнього керівника Києво-Могилянської академії. На інших я не думаю, що якось суттєво вплине», – стверджує політолог.
«Я би розрізняв позицію різних підписантів цього листа. Є багато критиків на адресу Квіта. Думаю, що в даній ситуації треба його зрозуміти. Квіт бореться за збереження Могилянки. Ми знаємо, яке ставлення Табачника до Могилянки і була б політична воля самого Табачника, Могилянки вже б не було. І тому Квіт йде на дуже такі непрості, критичні компроміси, як в даному випадку. Він змушений шукали лобістів і прихильників у владі, вибудовувати стосунки з противниками Табачника в Адміністрації президента і думаю, саме тому він пішов на підписання цього листа», – додає Фесенко.
Нагадаємо, у ЗМІ виник ажіотаж з приводу листа української інтелігенції до Віктора Януковича з підтримкою в боротьбі з корупційною системою. Водночас президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт, який також підписався під ним, заявив Тижню, що йому не надали повну версію цього листа.
Під час телефонної розмови з лікарем Ольгою Богомолець кореспонденту Тижня не вдалося з’ясувати, чи була вона ініціатором листа від імені української інтелігенції.
ПІзніше Богомолець надіслала Тижню листи, адресовані президенту Віктору Януковичу. Втім, у них йшлося про проблему незаконної забудови Олександрівської лікарні, а також розбійний напад на Музей домашньої ікони в м. Радомишль (Житомирська область).