Нещодавно на сайті видання Politico була оприлюднена стаття Ендрю Файнберґа «Моє життя в російській пропагандистській мережі» (My Life at a Russian Propaganda Network). У матеріалі він детально розповів про принципи роботи цих мас-медіа із власного п’ятимісячного досвіду на міжнародному російському телеканалі Sputnik.
Автор зауважує на тому, що під час співбесіди його доволі відверто питали про брехню, а поведінка нових керівників була несхожа на звичайну роботу американських ЗМІ. Так, стандартна практика його редакторів полягала в тому, щою приховувати джерела інформації, імена власних журналістів і витрачати гроші компанії на дорогі напої й делікатеси. А основним завданням цього телеканалу, за словами Файнберґа, було висвітлювати події з російського погляду. Байдуже, мало це щось спільне з реальністю чи ні. До того ж новини зазнають цензурування: в одному з репортажів автора були вирізані твердження про наявність у Криму російських військ під час так званого референдуму.
Читайте також: Інформаційна війна Росії: казахський фронт
Іншим способом впливу на порядок денний і контент телеканалу є розсилка заздалегідь підготовлених запитань кореспондентам. Ті, що складені самим журналістом, переважно відхилялися. Так було, наприклад, зі сюжетом щодо газової атаки в Сирії навесні цього року. Тоді редактор чітко зазначив, із яким експертом і про що саме потрібно розмовляти, аби показати «правильну» думку, навіть якщо за нею немає реального фактажу. Часто запитання розроблялися в такий спосіб, щоб навіть у разі заздалегідь не підготовленої відповіді, вони вже давали нагоду показати владу США в негативному світлі.
Основними темами, які намагалися «розкрутити» редактори Sputnik, були такі: корупція в Україні, підтримка «ІДІЛ» американською владою та створення конспірологічних теорій довкола зламу поштових серверів Демократичної партії. Водночас у сюжетах постійно підкреслювалося, що керівництво США лицемірне, корумповане й не має моральної переваги, аби протистояти диктатурі Путіна в питаннях прав людини чи проблемах на кшталт таких.
Читайте також: Запит на медіаграмотність. Як українці розрізняють фейки
За відмову робити черговий неправдивий сюжет Файнберґа негайно звільнили. Його керівник пояснив, що міг зробити це коли завгодно й за що завгодно. Однак після скандалу довкола звільнення, який піднявся в пресі, з’явилася офіційна позиція каналу. Вона полягала в тому, що автора звільнили через погану виконавчу дисципліну, хоча жодного попередження чи зауваження щодо цього він не діставав. Після звільнення Файнберґ зауважив, що сподівався привнести свій професійний об’єктивний підхід до роботи в Sputnik, але, як виявилося, такі зусилля там не потрібні. Замість журналістських навичок — лише просування чітко зазначених ідей.