Для цього є вагомий історичний прецедент, пишуть автори. У 1970-80-х роках кандидати від республіканських партій успішно використовували злочини як проблему для залучення білих виборців. Жоден американський політик не зробив цього краще, ніж Річард Ніксон. Його однопартійці у Білому домі мали на меті, як зазначає Politico з посиланням на Кріса Сіллізу, CNN^ за їх власними словами “зорієнтувати тиху більшість на інші питання, крім зовнішньої політики (наприклад: інфляція, злочинність, правопорядок тощо), а потім збільшити підтримку і зовнішніх, і внутрішніх пропозицій президента”.
Зазначається, що злочинність може функціонувати як механізм мотивації консервативного виборця. Але, щоб перевести електорат від демократичної до республіканської колони, йому потрібно захопити незалежних виборців, які перейшли від Трампа до Байдена на останніх виборах. І тут історична аналогія руйнується.
“Основна причина того, що 50 років тому злочинність отримала резонанс як політична проблема – вона була частиною повсякденної реальності багатьох виборців. У період між 1960 і 1970 роками рівень національної злочинності зріс на 176%”, – пише Politico.
Читайте також: Боротьба за голоси. Що американські ЗМІ пишуть про вибори у США
Зокрема, у містах та передмістях, де жили мільйони білих робітників, злочинність стала показником занепаду міст та соціального хаосу. У Нью-Йорку рівень злочинності стрімко зріс у 1950-х і 1960-х роках. Це багато хто пов'язував із зростанням "гетто", де хронічна бідність та неякісне житло стали каталізатором міської злочинності. Цілі райони в містах були визнані вкрай небезпечними для законослухняних громадян. Навіть громадський транспорт ставав чим далі небезпечнішим.
Расово обмежувальні закони щодо житла змушували афроамериканців мешкати у найгіршому, найтіснішому, і що парадоксально, найдорожчому житловому фонді. Відсутність базових державних послуг, як-от вивіз сміття, інспекція будівель та якісні школи в цих районах зробила тамтешніх жителів людьми “другого сорту”.
Сьогодні в США зовсім інший соціо-політичний ландшафт, пише видання. Расові питання залишаються помітною частиною політики, однак сьогодні країна набагато різноманітніша, ніж це було 50 років тому. Через це культурні війни за “теорію критичної раси” можуть бути значно резонанснішими у парламентських перегонах, ніж злочинність.
Як зазначають автори статті, опитування показують, що американські виборці поділяються приблизно рівномірно щодо того, яка партія найкраще підходить для вирішення проблеми злочинності. Люди також можуть вирішити, що сплеск злочинності став вторинним шоком від пандемії, особливо якщо рівень знизиться протягом найближчих місяців.
“Виборчий цикл 2022 року ще в далекому майбутньому і в політиці все швидко змінюється. Судячи з історії та опитувань, злочинність може не дати виграшу, якого шукає влада. Вчорашні свінг-виборці – це не сьогоднішні свінг-виборці і в 2021 році "правопорядок" не означає те саме, що й у 1971 році”, – підсумовують у Politico.