У штаб-квартирі офіційні обговорення тільки розпочалися, і наступник Столтенберга, як очікується, буде представлений на саміті лідерів НАТО в Мадриді наприкінці весни або на початку літа наступного року. Однак деякі дипломати, чиновники та експерти, як пише Politico, закликають Альянс вперше за 72 роки обрати на цю посаду жінку. Інші вважають, що з урахуванням тривалого протистояння із Росією, вибір кандидата зі Східної Європи може послати важливий сигнал Москві. Видання зауважує, що коли об'єднати ці дві вимоги, то відразу ж на думку спадають три кандидатури: президентка Естонії Керсті Кальюлайд та експрезидентки Литви і Хорватії Даля Грібаускайте та Колінда Ґрабар-Кітарович.
Серед трьох кандидаток Ґрабар-Кітарович має найбільше переваг. До обрання на посаду президента вона працювала міністеркою закордонних справ та європейської інтеграції Хорватії. Утім найголовніше те, що вона має досвід роботи в штаб-квартирі НАТО в якості заступниці Генерального секретаря НАТО з питань публічної дипломатії у 2011-2014 рр.
Деякі спостерігачі НАТО щоправда зазначають, що вибір на цю посаду представниць країн Балтії, зокрема Грибаускайте, може виглядати занадто вороже щодо Москви. Зокрема, враховуючи той факт, що Джо Байден намагається стабілізувати стосунки Росії та Заходу.
Читайте також: Майкл Стріт: «НАТО шукає можливість покращити взаємодію між силами з різних країн»
Посилаючись на коментар одного із експослів у НАТО, видання пише, що Великобританія активно намагатиметься отримати посаду Генерального секретаря як спосіб продемонструвати свій тривалий вплив у Європі після Брекзиту. Італія також публічно заявляє про наміри отримати посаду. Зокрема Федеріка Моґеріні, колишня міністерка закордонних справ Італії та екскерівниця зовнішньої політики ЄС може бути кандидаткою на цю посаду . Однак дипломати зазначають, що вона не матиме підтримки Вашингтону і кращим кандидатом може бути Енріко Летта, колишній прем'єр-міністр Італії. Серед інших західноєвропейських чиновників, які могли б бути потенційними кандидатами видання називає прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте та міністерку закордонних справ Бельгії Софі Вільмес.
Важливим фактором, що впливає на рішення є те, чи дотримується країна-член 2% порогу витрат на оборону. Цей символічний, але важливий показник, може збільшити шанси Керсті Кальюлайд, нинішньої президентки Естонії.