Фінансова та політична кризи в Україні мають перші позитивні результати: якщо уважно прислухаємося до новин, то зможемо дізнатися деякі таємниці, які звичайним громадянам знати не було потрібно.
№1. БАНКІР БАНКІРОВІ ОКО НЕ ВИКЛЮЄ
Виявляється, Нацбанк знав, як наші банкіри обходять законодавство, що забороняє кредитувати пов’язаних осіб (наприклад, родичів банкірів чи їхніх компаньйонів у іншому бізнесі). Тобто директор банку не може видати сам собі або своїй дружині кредит на купівлю будиночка на Канарах. Проте якщо цей банк розмістить депозит в іншому банку, а потім два директори укладуть неформальну угоду, то другий банк легко надасть кредит дружині директора першого. За такою схемою можна кредитувати і «свої» підприємства. «Основна частина міжбанківських кредитів – це кредити пов’язаним особам. Один банк кладе гроші на депозит в іншому, а той кредитує його пов’язаних осіб. І навпаки. Тому немає нічого страшного, що вони закрили ліміти (перестали кредитувати одне одного – прим. авт.) Реальних, справжніх міжбанківських кредитів дуже мало», – повідомив пресі голова НБУ Володимир Стельмах.
№ 2. СВОЇХ «МЄНЯЛ» НЕ ЗДАЄМО
Уявіть, увесь день ціни на долар лізуть угору, а потім на міжбанківський базар виходить найбільший власник доларів (хто не здогадався – НБУ) і продає його за ціною, що нижча від ринкової відсотків на 10. Але не всім!
Першим обурився БЮТівець Сергій Тєрьохін, який запідозрив керівництво НБУ в тому, що воно дає заробити вузькому колу банкірів. Далі більше. Минулого тижня обурення пролунало з Секретаріату президента. «Критерії розподілу цих величезних ресурсів незрозумілі не лише громадськості, а й самим суб’єктам ринку. Це викликає справедливі підозри щодо корупційної складової в діях НБУ», – зазначив заступник голови Секретаріату президента Олександр Шлапак.
Нацбанк вустами кількох керівників гнув свою лінію: валюту за спецкурсом надають на підтримку «критичного» імпорту. Це такий імпорт, без якого країна не може обійтися, наприклад, газ чи нафта.
Остаточно ситуацію з’ясував Валерій Хорошковський, голова Державної митної служби України. «Не можна дозволяти банкам гратися з курсом, бо, на мій погляд, це призвело саме до того, що певна зовсім вузька й відома ринкові кількість банків наживається на валютній спекуляції, – заявив колишній олігарх, а тепер державний службовець в інтерв’ю «Дзеркалу тижня». – Зверніть увагу, я цих банків теж не називаю. Чому? Це корпоративна етика. Всі розуміють, що відбувається, але насправді називати колег – безглузде заняття».
№3. РЕЗЕРВИ НБУ ЗАРЕЗЕРВОВАНІ НАДІЙНО, АЛЕ ДЕ – ТАЄМНИЦЯ
Чим довше НБУ тягнув із валютною інтервенцією та підтримкою курсу гривні, тим більше серед експертів поширювалися чутки, мовляв, із золотовалютними резервами НБУ щось негаразд. А тут міжнародна фінансова криза, банкрутство інвестиційних банків, які донедавна були емітентами «надійних фінансових інструментів». Стежите за логікою?
Речники НБУ, зокрема пан Стельмах, сиділи, наче води в роти набравши. Та коли ситуація вийшла з-під контролю, голова банку змушений був «по секрету» пояснити народним депутатам, «у чому НБУ тримає золотовалютні резерви». «Можу тільки сказати, що наших резервів немає в жодному банку, який завалився або має проблеми. Тому наші резерви розміщені не під такий великий відсоток,» – поділилася таємницею з журналістами «Української правди» депутат від НУ-НС Ксенія Ляпіна.
Хто ще не зрозумів, чому нам терміново потрібен кредит МВФ?