Покрова чи реінкарнація “23 фєвраля”?

14 Жовтня 2016, 13:01
Це також і волонтер, що збирає кошти, носить пораненим домашню їжу, шиє власноруч розгрузки і "термуху" тощо. Це і військові кореспонденти, що місяцями не вилізають із передової та ведуть інформаційну війну в меражі. Це і майстер на СТО, що відмовляється брати кошти з бійцівтза ремонт убитої автівки. Це і мешканець прифронтової зони, що не боїться відкрито підтримувати українських військових. Це і відчайдухи Луганську, Донецьку та Севастополя, що наважуються підняти жовто-блакитні знамена. Це і "масовики-затійники", то возять артистів у гарячі точки, аби підтримати бойовий дух. Це і бізнесмен, що закупає прилади нічного бачення, тепловізори та броніки солдатам свого міста. Це і психолог, що витягає демобілізованих із чорної ями моральної кризи. Це і підприємець, що допомагає ветеранам розпочати власну справу. Це і винахідник, що працює над новою, дешевою і ефективною моделлю безпілотника. Лікарі. Парамедики. Янголи-охоронці в камуфляжі і в цивільному. Перераховувати тих, хто сьогодні підпадає під категорію "захисників", можна нескінченно, ім'я їм – легіон. Це поняття не залежить від роду діяльності, і тим паче, він гендерної приналежності.   
Тим більш абсурдним видається намагання деяких категорій суспільства перетворити цей день на совдепівську формулу "жінки вітають чоловіків", із пюре, оселедцями, шампанським та іншими атрибутами. У школах батьків дівчат агітують здавати кошти на подарунки для хлопчиків. Офісні працівниці організовують свято для колег-чоловіків – із застіллям та подарунками. Не зважаючи на те, що чоловіки ці нерідко жодного стосунку до війни не мають і не бажають мати. Не зважаючи на те, що вони навіть в армії жодного дня не служили. "Ну ета же традіция, – зазначила одна ініціаторка подібного "свята". – Вмєсто 23 фєвраля! Мужчіна – от защітнік по факту!" Щоправда, в цій установі ситуацію вдалося переломити зусиллями двох волонтерок: вони переконали керівництво обмежитись скромним чаєпиттям та, з нагоди свята, зібрати кошти на госпіталь.
Читайте також: Не зіпсувати свята
В одній установі вийшла комічна ситуація, коли дівчина, що перед тим воювала як доброволець, мала би здавати кошти на привітання чоловіків, що не мають жодного стосунку до теми захисту. Нерідко святкувати у такий спосіб агітують ті, хто навіть не співчуває українським військовим, мовляв, "ета война олігархов!"
Натомість, в одній школі напередодні свята влаштували масові відвідини поранених у госпіталі. Самим пораненим, ясна річ, такі гостини мало радісні – їх, у їхньому далеко не найкращому стані, утомлює постійна необхідність спілкування та увага з боку відвідувачів. Натомість безперечно, ця комунікація стала потужним досвідом для дітей. І точно уже достойнішою відзнакою, аніж "дівчатка вітають хлопчиків".
 Безперечено, цей масовий синдром "23 фєвраля" ріже по-живому тим, хто має реальний стосунок до захисту України. Покрова, день українського козацтва, день заснування УПА, день захисника. За повір'ям, в цей день Божа Матір своїм покровом захистила українське військо. Свято із глибиною, душею і традицією. Постсовковий гній ще довго буде виходити із нашого пораненого соціуму. Але це має відбутися. Для того, щоб, зрештою, дорости до свята Покрови.