Обожнюю молодь 1990-х років. Тобто тих, кому зараз уже за 30. Вони жили в моторошно-веселий і страшенно чудовий час, перебравши на себе всю його гротескність та подвійність. Ось і мало це панство широту мислення та майже дитячу наївність водночас, юнацьку надію на краще та паралельно декадентський цинізм, бажання перепробувати все на світі й невміння зробити вибір у потрібний момент. Вони бавилися в життя, висміюючи абсурдну дійсність навколо себе. Заробляючи гроші на нахабних олігархах, які, проте, тоді олігархами ще не були. Багато з них назавжди залишилися в своїх 1990-х – безтурботними мрійниками, що не пережили останнє десятиріччя свого століття
Покоління 1990-х
29 Березня 2010, 11:57