Пандемія COVID-19 уже спричинила серйозні зміни в системі охорони здоров’я та економічному добробуті багатьох країн. Вірус сильно вдарив по країнах із високим рівнем доходу, тож наслідки для слабких держав будуть іще глибшими. Надто коли йдеться про регіони, що постраждали від різноманітних конфліктів. Там вплив коронавірусної хвороби, імовірно, стане найгострішим. Так, у значній частині Близького Сходу, де досі тривають бойові дії, вже зафіксовано випадки захворювання. На думку аналітиків, спалах коронавірусної інфекції посилить основні проблеми регіону й погіршить катастрофічну гуманітарну кризу, викликану проксі-війнами в Сирії, Ємені та Лівії. Упродовж років цивільне населення цих регіонів зазнавало постійних лих. Ще один удар у вигляді військової ескалації чи поширення вірусу стане руйнівним. Та чи зможе пандемія підштовхнути сторони цих конфліктів до миру?
За офіційними даними, опублікованими сирійським міністерством охорони здоров’я, в Сирії зафіксовано лише 44 випадки COVID-19, три випадки смерті та 27 одужань. Однак експерти зазначають, що насправді інфекція поширеніша, ніж це визнає уряд Башара Асада. Згідно з інформацією сирійської організації, яка стежить за порушеннями прав людини, Дамаск ухвалив закриття установ і нічну комендантську годину для попередження поширення вірусу з моменту появи першого випадку. Також було заборонено переміщення громадян (винятки становили лише військові служби й машини). За деякими припущеннями, джерелами зараження місцевого населення могли стати іранські бойовики, що діють усередині країни. До того ж іранська авіакомпанія Mahan Air досі має регулярні рейси з Тегерану в Дамаск, попри те, що в Ірані зафіксовано майже 99 тис. хворих на COVID-19. Зростанню шансів на поширення віруса може сприяти також постійна присутність турецьких і російських військових. Водночас найбільшою проблемою залишається крихка система охорони здоров’я в Сирії. Північно-східна частина країни, яка пережила найзапекліші бої впродовж війни, залишається найбільш вразливою до коронавірусної хвороби (див. «Вразлива Північна Сирія»). Так, 29 березня Туреччина й підтримані нею сили, які займають частину північно-східної Сирії з моменту вторгнення в жовтні минулого року, припинили водопостачання в регіоні, закривши водяну станцію Аллоук, від якої залежать 460 тис людей.
Читайте також: Дипломатія завтрашнього дня
Якщо ці запаси не буде відновлено, то через погіршення санітарно-гігієнічних умов це може пришвидшити поширення COVID-19 серед тисяч місцевих жителів. Міжнародна спільнота видала низку рекомендацій для уникнення спалаху коронавірусу в Ідлібі, останній провінції, яку контролюють опозиційні сили. Але дотримання таких вказівок недосяжне для більшості населення провінції, йдеться у звіті незалежної гуманітарної організації Refugees International. Коли світ дотримується соціального дистанціювання, сім’ї в Ідлібі скупчені в переповнених та антисанітарних умовах. Більшість медичних закладів провінції не мають необхідного персоналу й обладнання. Місцеві лікарні налічують менш ніж 100 апаратів ШВЛ на близько 3 млн мирних жителів. Загалом дев'ять років конфлікту неабияк послабили імунну систему сирійців. Авіаудари, відсутність гігієни, хімічні атаки, недоїдання й несприятливі екологічні умови призвели до низки хронічних респіраторних захворювань, які лише «сприятимуть» зростанню смертності від COVID-19. Екстремістським угрупованням, які контролюють значну частину території, не вистачає політичної волі ефективно застосовувати правила самоізоляції та інші заходи, спрямовані на вповільнення поширення хвороби. Самоізоляція неможлива також у переповнених таборах із майже мільйоном внутрішньо переміщених осіб біля турецького кордону. Тому якщо на коронавірусну хворобу захворіють лише кілька переселенців, епідемія може поширитися дуже швидко. Нещодавно генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерреш закликав до глобального припинення вогню, зокрема й у Сирії. Справді, бойові дії затихли, особливо після того, як Туреччина уклала угоду про припинення вогню з Росією, головним військовим союзником Асада. Однак сподіватися на довготривале перемир’я в Сирії не варто. Найімовірніше всі сторони сирійського конфлікту будуть експлуатувати тему пандемії та боротьби з нею у своїх інтересах.
У таких умовах міжнародні гуманітарні місії можуть мати вирішальне значення для боротьби з пандемією в Сирії. Режим Асада повинен надати ООН доступ до закритого прикордонного переходу Ярубія на сході Сирії. Інакше північний схід Сирії може охопити епідемія. Наразі внаслідок співпраці з ВООЗ було створено цільову групу для підготовки до спалаху інфекції. Проект заходів реагування на COVID-19 включає моніторинг різних пунктів пропуску в Ідлібі, закупівлю близько 100 додаткових апаратів ШВЛ, здійснення інформаційних кампаній, розповсюдження гігієнічних наборів, а також створення трьох ізоляційних лікарень та 28 ізоляційних баз. Для реалізації цих заходів необхідне фінансування, розмір якого оцінюється у $33 млн. Проте американські та європейські донори не поспішають реагувати.
COVID-19 зафіксовано також у Ємені, де п’ять років війни зруйнували інфраструктуру охорони здоров’я та імунітет суспільства. Бойові дії між хуситами і провладними військами загострилися в березні 2015 року, коли військова коаліція під проводом Саудівської Аравії та ОАЕ втрутилася проти повстанців, які досі контролюють столицю Сану. Як зазначає телеканал Al Jazeera, приблизно 80% населення Ємену потребує допомоги, а 10 млн осіб страждають від голоду. 8 квітня після звернення генсекретаря ООН урядові війська оголосили про одностороннє припинення вогню на два тижні. Проте бойові дії не вщухають досі. За даними ООН, у цей період було вбито або поранено понад 500 людей, третина з яких діти. Уперше Ємен повідомив про свій єдиний лабораторно підтверджений випадок захворювання 10 квітня. Відтоді офіційно зареєстровано лише десять випадків зараження, дві смерті й одне одужання. Проте відсутність масштабного тестування в країні викликає побоювання, що фактична кількість хворих може бути значно вищою. «Зараз існує доволі висока ймовірність того, що вірус циркулює непомітно», — ідеться в заяві офісу начальника допомоги ООН у Ємені. Тим паче, що Ємен межує з Саудівською Аравією, де зареєстровано майже 29 тис. хворих. Місцеві лікарі скаржаться на те, що медичні заклади обмежені й не облаштовані для прийому інфікованих коронавірусом. «Поширення COVID-19 у Ємені — це сценарій кошмару. Багато лікарів і медсестер уже втекли з країни, натомість велику кількість медичних клінік було знищено в ході бойових дій. Мільйони єменців живуть у тісних та антисанітарних районах, вразливих до зараження вірусом», сказала Financial Times директор Міжнародного комітету порятунку в Ємені Тамуна Сабедзе. Тепер деякі старі будівлі перетворено на імпровізовані лікарні. Наразі в країні є лише 208 апаратів ШВЛ, як повідомляє BBC. Окрім нестачі обладнання, 50% населення не мають доступу до читої води, що унеможливлює виконання гігієнічних настанов ВООЗ щодо боротьби з пандемією. За оцінками незалежного аналітичного проекту ACAPS, у Ємені є лише 10 медичних працівників на 10 тис. населення, що значно нижче за мінімальний рекомендований ВООЗ показник: 41 лікар на 10 тис. осіб.
Читайте також: Лікування ув'язнених та зрив американських виборів. Що пишуть про COVID-19 іноЗМІ
У північному Ємені повстанці-хусити закрили сухопутні кордони з контрольованими урядом територіями та припинили всі вхідні рейси, включно з Гуманітарною повітряною службою ООН. Останній політ місії ООН на північ відбувся 16 березня 2020 року. Натомість в організації заявили, що для продовження роботи гуманітарних програм у країні необхідно близько $89,4 млн. «Ємен уже вважається найбільшою у світі гуманітарною кризою. Зараз країна також постає перед загрозою поширення коронавірусу й наслідками недавніх злив і повеней», — заявила речниця Шабія Мантоо. Водночас минулого місяця Агенство США з міжнародного розвитку зменшило фінансування через занепокоєння з приводу того, що влада Мухаммеда Алі аль-Хуті перешкоджає розподілу допомоги. До того ж усередині квітня Всесвітня програма продовольства заявила, що вдвічі зменшила продовольчу допомогу підконтрольним Хуті районам. Справді, нещодавно правоохоронці, віддані Південній перехідній раді, вторглися в південний порт Аден і вкрали медичну допомогу від ВООЗ, зокрема дев'ять машин швидкої допомоги, призначених для міністерства охорони здоров’я, наголошує Інститут Брукінгс. Водночас у країні зростає антигуманітарна пропаганда. Ба більше, міжнародну спільноту звинувачують у навмисному поширенні вірусу в країні. За інформацією ACAPS, обмеження доступу для гуманітарних операцій здійснює або влада, або ж самі організації, що може призвести до зростання недовіри з боку громади.
Читайте також: Карантин по-слобожанськи
Після повалення режиму Муаммара Каддафі у 2011 році в Лівії не вщухають бойові дії. Особливо з квітня 2019 року, коли генерал Халіфа Хафтар оголосив наступ на столицю країни Триполі. Схоже, що сторони конфлікту для завоювання територій вирішили скористатися тим, що увагу всього світу сфокусовано на пандемії. Наразі в країні зафіксовано 63 випадки захворювань вірусом, три смерті та 22 одужання. Лікарні, що потрапляють під обстріли, змушені переїжджати на нові місця. «У нас немає води й електрики. Всюди літають ракети. Кожна цивільна будівля — ціль. А зараз іще додалася коронавірусна інфекція. Бойові дії більш інтенсивні, ніж торік», — так прокоментувала ситуацію для Washington Post одна з місцевих лікарок. Власне, лише станом на минулий місяць унаслідок сутичок було пошкоджено 27 закладів охорони здоров’я.
Отже, пандемія, найімовірніше, стане каталізатором конфліктів, а не важелем миру. Посилена боротьба за території, володіння якими тепер також передбачає доступ до життєво важливих медичних поставок, нашкодить насамперед цивільному населенню. На жаль, гуманітарна криза — ще одна можливість для сторін конфліктів боротися за владу й позиції.