Монопольне становище великих технологічних компаній давно є предметом незадоволення — і учасників ринку, і регуляторів. Проте неочевидно, чи матиме конкретні результати активізація антимонопольних позовів проти BigTech.
Приблизно 90 % ринку онлайн-пошуку, який контролює компанія Google, — очевидний монополізм цього техногіганта. Проте Google — це не лише пошук. Це і рекламна платформа, мобільна операційна система, браузер, хмарні сервіси й багато іншого. Такі технологічні гіганти, як Google, Apple, Amazon і Meta, стали невіддільною частиною повсякденного життя мільярдів людей. Вони пропонують людям зручні сервіси й продукти. Однак зростання їхньої влади відбувається в умовах відсутності конкурентів. То ж цікаво, чи стала ця ситуація результатом використання їхнього монопольного становища для просування власних продуктів і зміцнення його внаслідок цього, чи все ж це результат логічного розвитку ринку, у якому користувач обрав для себе найкращий продукт. Відповіді саме на ці запитання давно намагаються дати регулятори різних країн світу. А законотворці та юристи тим часом шукають легальні способи здолати ці технологічні монополії.
Судові позови проти техногігантів, які активізували останніми тижнями, — насправді продовження тривалої боротьби проти них. Ринок чекає, що ці позови стануть важливим інструментом у боротьбі за справедливу конкуренцію і потенційно зможуть призвести до суттєвих змін у структурі ринку й бізнес-моделях технологічних гігантів. Інакше кажучи, головним результатом цієї боротьби, який був би очікуваним для технологічних компаній, була б поява конкурентів. Проте чи реальний такий розвиток подій у світі, де технологічні монополії роками заважали розвитку малих підприємств та обмежували вибір для споживачів, сказати складно. Імовірніше, сьогоднішню боротьбу проти техногігантів спрямують на те, щоб такі монополії не виникали в майбутньому. Водночас змінити регуляторними кроками щось у чинному розподілі сил на ринку пошуку чи соціальних платформ дуже складно.
Вимоги до Google: примусовий продаж Chrome
Антимонопольні процеси проти Google тривають давно — і в серпні 2024 року компанію визнали монополістом на ринку онлайн-пошуку, який «діяв як монополіст, щоб зберегти свою монополію». Це надзвичайно важливе рішення суду поки що має лише декларативну частину: суддя погодився із позивачами, які стверджували, що техногігант є монополістом, але не визначив, у який спосіб покарають за це компанію. Проте за два місяці, що минули після історичного рішення, з’явилась інформація про те, що мін’юст США розглядає можливість запропонувати федеральному судді ухвалити рішення про продаж частин компанії Google. Серед інших пропозицій мін’юсту заборона й обмеження укладання договорів про попереднє встановлення пошуку на різних платформах; заборона використання браузера Chrome та ОС Android для просування пошуку; відкриття доступу до пошукового індексу Google інших компаній.
Нові вимоги американського міністерства юстиції США озвучили вже в листопаді, і вони були набагато радикальнішими за минулі дещо розпливчасті формулювання. Мін’юст планує подати клопотання до суду з вимогою примусити компанію Alphabet Inc., материнську компанію Google, продати свій веббраузер Chrome.
Ця вимога — частина ширшої стратегії боротьби з монополіями в технологічному секторі. Продаж веббраузера Chrome — одного з найпопулярніших у світі — може суттєво вплинути на бізнес-модель Google. Браузер не лише забезпечує доступ до інтернету, а й служить важливим інструментом для збору даних і демонстрації реклами — основних джерел доходу компанії.
Поки що ця пропозиція американського регулятора лише обговорюється. Проте якщо суд ухвалить рішення про продаж Chrome, це може стати важливим прецедентом у боротьбі з монополіями в технологічному секторі й навіть призвести до зміни наявного ландшафту цифрових послуг, принаймні розподілу популярності на ринку браузерів.
Google вже висловила своє незадоволення цими обіцянками й підкреслила, що конкуренція на ринку браузерів є достатньою і користувачі мають широкий вибір альтернатив. Окрім того, прозвучала традиційна риторика про те, що люди обирають продукти компанії та Chrome зокрема через те, що він найзручніший браузер, яка, великою мірою, не позбавлена сенсу.
Суперечливі придбання Meta
У листопаді також актуалізували судовий позов проти іншої компанії — гіганта соціальних платформ Meta. Суддя дозволив продовжити антимонопольний позов проти Meta з боку міністерства юстиції США й Федеральної торгової комісії (FTC), у якому позивачі звинуватили компанію в незаконному монополізмі на ринку соціальних мереж через придбання Instagram 2012 року й WhatsApp 2014 року.
FTC подала свій первинний позов 2020 року, стверджуючи, що Meta використовувала свою панівну позицію для усунення ринкових конкурентів, купуючи потенційних суперників. Спочатку його відхилили 2021 року через недостатню кількість доказів, але після перегляду справи FTC подала позов 2022 року з новими аргументами, який власне й дозволили продовжити.
Meta заперечує звинувачення, стверджуючи, що вона постає перед сильною конкуренцією від інших платформ, таких як TikTok і YouTube. Хоча заради справедливості, варто зазначити, що на момент купівлі WhatsApp та Instagram такої платформи, як TikTok, не існувало. Представники компанії вважають, що їхні придбання були вигідними для споживачів і сприяли розвитку інновацій.
На відміну від Google, щодо монопольного становища якої вже озвучили конкретні кроки, наслідки для Meta ще невідомі. Проте не виключено, що якщо FTC доведе свої звинувачення, суд також може запропонувати анулювати угоду з поглинання, розділити активи компанії та змінити її бізнес-моделі. Натомість у Meta готувалися до такого розвитку подій, наприклад ще 2019 року компанія об’єднала інфраструктуру Messenger, Instagram і WhatsApp в одну. Відповідно, примусове розділення ускладниться технічно й буде проблемою для кінцевих користувачів. А це може бути вагомим аргументом для суду щодо розділення компанії.
Світові антимонопольні рухи
Насправді техногіганти давно є об’єктом розслідувань їхньої діяльності, і деякі судові позови, які стосуються їхніх монопольних дій, мали успіх.
Компанія Epic Games, відомий розробник гри Fortnite, подала судовий позов проти Google 2020 року, звинувативши компанію в антиконкурентних практиках, пов’язаних з її магазином застосунків Google Play. Представники Epic стверджували, що Google зловживає своїм монопольним становищем на ринку дистрибуції застосунків для Android, накладаючи обмеження на розробників і споживачів. Конфлікт почався, коли Epic вирішив обійти платіжну систему Google Play, пропонуючи користувачам можливість купувати внутрішньоігрову валюту безпосередньо в них за нижчою ціною. Це стало причиною видалення Fortnite з магазину Google Play, що й призвело до позову. Epic стверджував, що Google підтримує свою монополію через угоди з виробниками пристроїв та інші антиконкурентні практики, включно із забороною на використання альтернативних магазинів застосунків.
У грудні 2023 року присяжні винесли рішення на користь Epic Games, визнавши Google винною у всіх пунктах звинувачення. Окрім цього, озвучили конкретні кроки для Google щодо зміни цих суперечливих антиконкурентних практик. Починаючи з 1 листопада 2024 року терміном на три роки Google повинна відкрити свою екосистему для конкурентних магазинів застосунків, включно з розповсюдженням застосунків магазинів усередині Google Play, та надати їм повний доступ до їхнього каталогу застосунків.
Крім цього, компанія повинна дозволити розробникам інформувати користувачів про наявність інших способів платежів і надавати посилання на завантаження застосунків за межами Google Play. Також присутня заборона пропозиції розробникам будь-яких стимулів для запуску застосунків ексклюзивно або пріоритетно в Google Play чи для незапуску застосунків у конкурентних магазинах.
Аналогічний позов Epic подавала й до Apple: його причинами були спроби Epic обійти 30 % комісії Apple за внутрішньоігрові покупки. Epic впровадила альтернативну платіжну систему у Fortnite, що призвело до видалення гри з App Store. Epic стверджувала, що Apple зловживає своїм монопольним становищем, змушуючи розробників використовувати власну платіжну систему й заважаючи їм пропонувати альтернативні методи оплати. Суддя виніс рішення на користь Apple за дев’ятьма з десяти пунктів звинувачення, але визнав, що політика Apple, яка забороняє розробникам інформувати користувачів про альтернативні способи оплати, порушує законодавство Каліфорнії. Суд зобов’язав Apple дозволити розробникам включати посилання на зовнішні платіжні системи.
Яким може бути світ без технологічного монополізму
Наразі антимонопольна боротьба проти техногігантів зрушилася з етапів «поговорімо про монополізм» і «треба щось робити» до конкретних судових позовів, а подекуди навіть пропозицій кроків для розв’язання цієї проблеми. Ці судові суперечки найбільші за понад 20 років, з того часу як суд визнав монополістом на ринку операційних систем корпорацію Microsoft. Тоді навіть вимагалося розділити цю фірму, проте апеляційний суд відхилив ці вимоги.
Розвиток боротьби з технологічними монстрами надалі може відбуватися кількома шляхами. Один із них — це шлях, обраний ЄС. У Євросоюзі визнали, що монополісти на технологічному ринку існують і змінити це неможливо, тому обрали ретельніше регулювати їхню діяльність.
Іншим шляхом може бути дійсно примусове розділення великих компаній у такий спосіб, щоб їхнє лідерство в одному сегменті не сприяло лідерству в іншому. Наприклад, очевидно, браузер Chrome допомагає Google збирати дані, знати більше про своїх користувачів і, відповідно, краще націлювати на них рекламу, а значить більше заробляти на ній. Так само об’єднання профілів Facebook, Instagram, WhatsApp не лише дають змогу Meta більше знати про користувачів, а й роблять непотрібним використовувати інші соціальні мережі чи месенджери. Управління рекламою з одного середовища бізнес-сторінки в Meta — це додаткова перевага використання лише цих платформ для бізнесу.
Водночас примусове розділення компанії — це крок, який навряд чи сприйме технологічна спільнота. Окрім того, постраждає і бізнес-клімат, і бажання інвестувати в компанії, які потім, через понад 10 років після угоди, вимагатимуть примусово продати. Надмірне втручання держави також може зашкодити розвитку нових технологій та обмежити можливості для стартапів. Тому, найімовірніше, усі ці кроки — це підготовка заздалегідь та обмеження майбутніх угод поглинання, наприклад блокування спроб Adobe купити Figma. Водночас не виключено, що ці обмеження із часом зможуть суттєво змінити правила гри для великих компаній, сприяючи більшій прозорості та справедливості у відносинах між розробниками й споживачами.