28 червня в Україні відзначали День Конституції.
В цей день до Адміністрації президента намагалася потрапити група активістів Коаліції учасників помаранчевої революції. Вони організували театралізовану акцію, під час якої, за задумом, до гаранта мала прийти наречена в образі Конституції і попросити його бути з нею більш поважним.
Делегація тримала у руках плакати: "Гарантуй мене брутально", "На фіг Люду – тобі нареченою буду", "Зумій зґвалтувати, зумій відповідати".
Також в цей день стало відомо, що мешканці різних регіонів України долучилися до акції львівського блогера Петра Нека, який вирішив записати відео-Конституцію для можновладців.
Станом на 28 червня було записано 106 статей, тривалість плей-листа складала більше 50 хвилин.
В інтерв’ю журналістам блогер розповів, що до його ініціативи долучились різні люди з усієї України: Полтави, Маріуполя, Київа, Черкас, Львова, Ужгорода.
В той же час, екс-прем’єр-міністр Юлія Тимошенко у своєму зверненні висловила «глибоке співчуття» Конституції у своєму вітанні з нагоди свята. Президент Віктор Янукович у вітанні ж заявив про необхідність напрацювання Конституції, яка б відповідала найвищим європейським стандартам
Між тим, представники «Молодих регіонів» заявили про розгортання найбільшого державного прапора в центрі Києва та наймасовіше читання статей Конституції.
28 червня ПАРЄ виключила з резолюції про розмежування політичної та кримінальної відповідальності згадки про будь-які конкретні країни. Таким чином, з тексту зникли згадки про Україну і справи екс-прем'єра Юлії Тимошенко і екс-міністра Юрія Луценка.
За поправки, запропоновані комітетом з політичних питань і демократії, проголосувало у п'ятницю в Страсбурзі в ході літньої сесії ПАРЄ 79 депутатів з 86. Резолюція ж була підтримана одноголосно.
Раніше проектом резолюції, який підготував депутат від Нідерландів Пітер Омтзігт, пропонувалося встановити, що в справах Тимошенко і Луценка були порушені принципи розподілу кримінальної та політичної відповідальності, і закликати українську владу забезпечити ефективну незалежність судової влади.
Також повністю переписаний абзац, яким раніше пропонувалося закликати українську владу вжити конкретних заходів для забезпечення ефективної незалежності судової влади, зокрема, шляхом виконання відповідних рекомендацій Венеціанської комісії Ради Європи та якнайшвидшого виконання в повному обсязі відповідних рішень Європейського суду з прав людини.
У п’ятницю у Варшаві між Українською Греко-Католицькою Церквою та Римо-Католицькою Церквою Польщі підписано спільну Декларацію. У документі наголошено, що «християнська оцінка злочину на Волині вимагає однозначного осудження і перепросин».
«Вважаємо, що насилля та етнічні чистки за жодних обставин не мають права бути методом вирішення конфліктів і не можуть бути виправдані ні політичним, ні економічним, ні релігійним інтересом. Прагнемо вшанувати пам’ять невинно загиблих, попросити пробачення в Бога за вчинені злочини й закликати всіх українців і поляків, як у Польщі, в Україні, так і в цілому світі, до відваги відкрити серця та розум для взаємного пробачення і примирення», – наголошують ієрархи Церков.
У Декларації засуджено «крайній націоналізм та шовінізм», адже «атеїстичний і тоталітарний комунізм та нацизм у ХХ столітті призвели до мільйонів жертв». «Ніщо не виправдовує взаємну ворожість, яка призводить до пролиття братньої крові… Ненависть і насильство – це завжди вияв деградації людини та народу. Натомість пробачення, братерство, співчуття, допомога і любов стають гідним і довготривалим фундаментом культури людського співжиття», – мовиться в Декларації.
Також 28 червня Рада Євросоюзу вирішила почати переговори з Сербією про приєднання країни до ЄС. Про це у своєму Twitter повідомив президент Євросоюзу Герман ван Ромпей. Президент Євросоюзу зазначив, що відповідне рішення було прийняте на саміті ЄС.
Як повідомив журналістам на умовах анонімності європейський дипломат у кулуарах саміту країн ЄС, європейська рада прийняла рішення почати переговори про прийом Сербії не пізніше січня.
Він зазначив, що "керівники країн ЄС на своєму саміті в Брюсселі дали зелене світло початку переговорів, що довгий час гальмувалися через відсутність прогресу в нормалізації відносин між Сербією і Косово".
Крім того, голови держав і урядів країн-членів Європейського союзу схвалили приєднання Латвії до зони обігу спільної валюти євро.