Генеральна асамблея ООН більшістю голосів сьогодні підтримала резолюцію щодо територіальної цілісності України. За резолюцію проголосувало – 100 членів Генеральної асамблеї, утримались – 58. Ще 11 країн проголосували проти, а саме – Росія, Вірменія, Білорусь, Болівія, Куба, КНДР, Нікарагуа, Судан, Сирія, Зімбабве, Венесуела.
Зокрема, Генеральна асамблея в резолюції "підкреслює, що референдум , проведений в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 16 березня 2014, не маючи законної сили, не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або міста Севастополя".
У пункті першому резолюції Генасамблея підтверджує свою прихильність до суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в межах її визнаних на міжнародному рівні кордонів.
У другому пункті Генасамблея закликає всі держави відмовитися і утримуватися від дій, спрямованих на часткове або повне порушення національної єдності і територіальної цілісності України, в тому числі будь-яких спроб змінити кордони України за допомогою силових погроз, або її застосування, або інших, незаконних засобів.
Крім того, Генасамблея ООН наполегливо закликає всі сторони негайно приступити до мирного врегулювання ситуації щодо України шляхом прямого політичного діалогу, виявляти стриманість, не вдаватися до односторонніх дій і войовничої риторики, які можуть підсилити напруженість, і повноцінно брати участь у міжнародних посередницьких зусиллях.
Активісти «Правого сектору» пікетували Верховну Раду з вимогою звільнити міністра МВС. Вони принесли шини, але не палили їх. Натомість, стукали у двері парламенту, розбили шибки. Раніше на Майдані було оголошене позачергове Віче, присвячене пам'яті Олександра Музичка, на якому активісти ухвалили рішення приходити щодня о 9 ранку під Верховну Раду, а щовечора о 19.00 збиратися на Віче.
Зрештою, облога Ради закінчилася обіцянками створити комісію з розслідування загибелі Музичка. Про це повідомив позафракційний народний депутат Юрій Дерев'янко.
"Дійсно, повинна бути встановлена справедливість (у справі про загибель Музичка – ред.). Завтра для того, щоб це встановити, буде створена тимчасова слідча комісія в парламенті з обов'язковою участю представників "Правого сектору", – сказав він, спілкуючись з представниками "Правого сектору", що пікетували будівлю Верховної Ради.
У свою чергу, після переговорів з народними депутатами член політради "Правого сектору" Олег Однороженко заявив присутнім біля будівлі Верховної Ради:
"Наші вимоги, які ми ставили, зараз задоволені. Тому ми завтра збираємося біля Верховної Ради і продовжуємо наш контроль над Верховною Радою".
Тим часом, один із лідерів "Правого сектору" Андрій Бондаренко також повідомив, що акція біля парламенту, головна вимога якої – відставка міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, продовжиться у п'ятницю вранці.
"Наша офіційна позиція така: ми проти штурму Верховної Ради. Те, що відбулося сьогодні, мало попереджувальний характер. Наші дії спровоковані Міністерством внутрішніх справ на чолі з Аваковим", – сказав він у телефонному включенні під час прямого ефіру ток-шоу "Шустер Live".
За його словами, в п'ятницю з ранку "Правий сектор" продовжить акцію біля стін парламенту.
"Це буде мирна акція, яка продемонструє нашу позицію проти конкретної людини. Ця акція не проти нашої країни, що не проти парламенту. Це акція проти людини, яка сьогодні не може здійснювати свої посадові повноваження, оскільки не контролює своїх підлеглих", – розповів Бондаренко.
Тим часом, стало відомо, що Міжнародний валютний фонд готовий дати Україні першу позику в квітні цього року. Про це під час зустрічі з главою Національного банку Степаном Кубівим заявив глава місії МВФ Микола Георгієв.
За його словами, йдеться про виділення $14-18 мільярдів в рамках фінансової допомоги, розрахованої на два роки.
«Ми досягли домовленості щодо програми економічних реформ в Україні, які будуть охоплені програмою «stand by» на $14-18 млрд, яка буде реалізовуватися протягом двох років. Програма розблокує фінансову допомогу. Обсяг цього розблокування – $27 млрд протягом двох років», – заявив Георгієв.За його словами, рада директорів фонду розгляне це питання в квітні.
Георгієв підкреслив, що нова програма співпраці дозволить розблокувати інші джерела фінансування, які разом з грошима МВФ принесуть Україні до $27 млрд за два роки.
З 4 березня 2014 в Україні працювала місія МВФ, яка займалася збором інформації для оцінки поточної економічної ситуації в країні та обговорення економічних реформ, які могли б бути підтримані фондом.
Попередня 29-місячна програма співпраці МВФ і України stand by в момент початку її реалізації ( липень 2010 року) передбачала виділення фондом Україні 10 млрд СПЗ (спеціальні права запозичення, штучний резервний і платіжний засіб, що емітується МВФ), що було еквівалентно $15,15 млрд, однак Україна отримала лише два транші на 2,25 млрд СПЗ (близько $3,4 млрд).
Досить плідно попрацювала цього дня Верховна Рада. Так, було прийнято зміни до державного бюджету України на 2014 рік. Відповідне рішення було ухвалено 228 голосами.
При цьому фракції Партії регіонів та Компартії України не голосували у повному складі.
Також народні депутати з другої спроби ухвалили закон "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні".
За дане рішення проголосували 246 із 321 народного депутата, зареєстрованого у сесійній залі (під час першого голосування "за" проголосували лише 189 депутатів).
Не голосувала в повному складі фракція КПУ, а з фракції ПР проголосував лише один народний депутат.
Проголосований документ є частиною пакета, схвалення якого уможливлює фінансову підтримку з боку Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних кредиторів.
Крім того, Верховна Рада проголосувала за спрощення доступу до публічної інформації. Про це на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook повідомила народний депутат Леся Оробець.
За її словами, депутати проголосували за законопроект №0947, що врегульовує між собою кілька десятків законодавчих актів щодо питань доступу до публічної інформації.
Як відомо, законопроект передбачає зміни до низки кодексів та 53 законів.
Він має забезпечити публічність прийнятих рішень місцевими органами влади та доступ громадян до органів влади.
У законопроекті пропонується запровадити штрафи за "необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації". Передбачається також значне розширення інформації, до якої громадяни матимуть право доступу.
Нагадаємо, що 26 березня Верховна Рада не змогла прийняти у другому читанні законопроект про спрощення доступу до публічної інформації. За нього проголосували лише 202 депутати.
Також Верховна Рада у першому читанні прийняла законопроект про відновлення довіри до судової системи України (№4378-1). За це рішення проголосували 233 народних депутат із 315, зареєстрованих у сесійній залі.
Згідно з текстом законопроекту, Рада має намір визначити основи проведення спеціальної перевірки суддів загальної юрисдикції. Буде створена спеціальна комісія у складі 17 осіб, яка буде підзвітною винятково Верховній Раді.
Членом зазначеної комісії не зможуть бути особи, які протягом останніх 10 років працювали на посадах суддів, в апараті суду, в правоохоронних органах, на державній службі.
Кандидатури членів комісії будуть запропоновані депутатськими фракціями Ради.
Громадські організації, підприємства, установи, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані на запит комісії надавати всю наявну у них інформацію про відкриті банківські рахунки, готівкові грошові кошти, цінні папери, рух грошових коштів, належність майна і майнових прав осіб, укладених ними угод, частки в статутних капіталах, майно, передане ними в управління або знаходиться у них в управлінні, та інші відомості про осіб, щодо яких спеціальною комісією направлено запит.
А тим часом, "влада" Криму оголосила персонами нон ґрата 321 українського політика.
У список потрапили члени уряду на чолі з прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком, керівники силових відомств, а також народні депутати з коаліції, частково Партії регіонів та позафракційні.
У список також потрапив депутат – регіонал Вадим Новинський, мільярдер з російським минулим, власник великих активів у Криму, який обрався до парламенту по севастопольському округу. Наприкінці лютого він закликав владу Севастополя і місцевих жителів не допустити розколу України.
У кримських одномандатних округах обрали 12 народних депутатів. З них до списку потрапили регіонали Юлія Льовочкіна і Вадим Новинський.