Спікера Верховної Ради Олександра Турчинова обрали в.о. президента України на час до встановлення результатів перевиборів президента у травні 2014 року. Відповідну постанову №4204 у Верховній Раді підтримали 285 нардепів. Перед цим головуючий Руслан Кошулинський запропонував внести до порядку денного дану постанову, що підтримали 282 нардепи. Голосувалося рішення без обговорення.
Тим часом, на Майдані відбулося велелюдне Віче, у якому взяли участь близько 30 тисяч людей. Активісти встановили нові намети замість тих, які знищили силовики. На сцені священнослужителі помолилися за вбитих активістів. Потім відспівували вбитих активістів.
У Раді скасували мовний закон Ківалова-Колесніченка. За законопроект №1190 про визнання таким що втратив чинність "Закону про засади державної мовної державн" від 3 липня 2012 року проголосувало 232 нардепа. Закон набуває чинності з моменту його опублікування. Проти цього рішення виступив нардеп від Партії регіонів Нестор Шуфрич, зазначивши, що цей закон вітали багато національних меншин України. У свою чергу Арсеній Яценюк запевнив, що права російськомовного населення захищені законами і Конституцією. А Володимир Яворівський зазначив, що на виконання цього закону потрібно було 15 млрд грн., яких у казні немає.
„Я навіть не скажу цьому закону „Царство небесне”, – зазначив Яворівський.
У той час Олег Тягнибок заявив, що поговорив із нацменшинами про подальше вдосконалення закону.
Крім того, Рада повернула "Межигір'я" у власність держави. Відповідну постанову ВР підтримали 324 із 340 народних депутатів. Ця постанова передбачає повернути майно комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір'я» (урядову резиденцію «Межигір'я») у державну власність.
Документ Кабінету міністрів та уповноваженим органам державної влади доручено у 10-денний строк з дня набрання чинності цієї постанови провести відповідні заходи та забезпечити передачу майна комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» і урочища «Межигір'я» (урядову резиденцію «Межигір'я») у державну власність.
Рух «Правий сектор» спростував звинувачення у русофобстві і заявив, що український революційний націоналізм не є ідеологією ненависті до російського народу. Про це йдеться у зверненні «Правого сектору» до росіян і російськомовних громадян України в соціальних мережах. У «Правом секторі» стверджують, що «антинародний режим» спрямовує чимало зусиль на те, щоб очорнити революційний рух у цілому, а бійцям «Правого сектору» – нав'язати образ «екстремістів», «терористів», «фашистів» і «русофобів».
«Український революційний націоналізм не є ідеологією ненависті до російського народу. Нашим ворогом є не російський народ, а імперіалістична Москва. Наше ставлення до росіян так само, як і до інших представників національних меншин, цілком вписується в методологію, запропоновану Степаном Бандерою: братнє до тих, хто разом з нами бореться за державність української нації; толерантне до тих, хто визнає наше право бути господарями власної долі на своїй землі; вороже до тих, хто це право заперечує», – сказано у зверненні.
А тим часом, у Партії регіонів почали відхрещуватися від Віктора Януковича, заявивши, що відповідальність за людські жертви під час зіткнень в Україні лежить саме на ньому та його найближчому оточенні. Про це йдеться в заяві фракції Партії регіонів у Верховній Раді України, оприлюдненій в неділю.
"Ми переживаємо один із найбільш складних і трагічних періодів в історії нашої Батьківщини. Україна виявилася обманутою та пограбованою, але навіть це ніщо перед горем, з яким зіткнулися десятки українських родин, які втратили своїх близьких по обидві сторони протистояння. Україну зрадили, а людей зіштовхнули лобами. Вся відповідальність за це лежить на Януковичі та його найближчому оточенні", – йдеться в заяві.
Учасники багатолюдного мітингу у неділю в центрі Сімферополя вимагали розпуску і перевиборів кримського парламенту, притягнення до відповідальності за сепаратизм кримських посадовців і демонтажу пам'ятника Леніну на центральному майдані Сімферополя. Мітинг, скликаний Меджлісом кримськотатарського народу, зібрав, за різними оцінками, від 5 до 15 тисяч осіб, в тому числі, окрім кримських татар з усіх регіонів півострова, – активістів кримського Євромайдану і представників руху футбольних ультрас.
Найбільш напруженою ситуація була в Харкові. Активісти Майдану захопили приміщення обласної державної адміністрації у Харкові. Один із лідерів харківського Майдану Дмитро Пилипець спочатку погодився звільнити приміщення в обмін на гарантії безпеки людей, які будуть розходитися до станцій метрополітену. Планувалося, що в приміщенні залишиться тільки кілька людей самооборони Майдану і журналісти. Виступаючи перед присутніми в ОДА, Пилипець повідомив, що 24 лютого мітинг збирається на площі Свободи о дев’ятій годині ранку, щоб не допустити губернатора Харківської області Михайла Добкіна на робоче місце. Він попросив мітингувальників розійтися мирно і без пригод, під керівництвом сотників і десятників . У цей момент невідомими були влаштовані провокації – в міліціонерів і учасників мітингу з обох боків полетіли пластикові пляшки з водою і палиці. Учасники обох мітингів почали скорочувати відстань між собою, викрикувати образи на адресу один одного. Самооборона Майдану, яка стоїть в оточенні уздовж будівлі ОДА, стукає по металевих щитах. Група літніх жінок спробувала зірвати вихід у прямий ефір кореспондента 1 +1. Біля пам'ятника Леніна люди з георгіївськими стрічками встановили імпровізовану барикаду з дощок та ящиків, поставили бочки з вогнищами. За їх словами, вони підуть тільки тоді, коли підуть їхні опоненти, що розташувалися у приміщенні ОДА.