20 червня міністр з торгівлі Євразійської економічної комісії (ЄЕК) Андрій Слєпньов повідомив, що Росія і її партнери по Митному союзу можуть звернутися до суду СНД для скасування введених Україною захисних заходів на автомобілі. За його словами, нещодавно комісія ЄЕК з торгівлі обговорювала питання введення Україною захисних заходів. За його словами, ці заходи вводяться з серйозним порушенням правил СОТ та угоди про зону вільної торгівлі в СНД.
"Нас особливо турбує поведінка України в питанні введення захисних заходів, яка за останні півроку ввела два дуже вагомі заходи, насамперед це захисні заходи на автомобілі з серйозними порушеннями правил СОТ та угоди про зону вільної торгівлі СНД. Вчора ми обговорювали це питання на комітеті з торгівлі, буде ініційовано процедуру з вирішення цього спору у порядку, передбаченому угодою про зону вільної торгівлі СНД. Це означає суд", – сказав він.
За його словами, зараз це питання вирішується, і, можливо, протягом цього року суд буде ініційований Росією разом з партнерами по МС.
У четвер стало відомо, що спостерігачі від Європейського парламенту екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський та колишній президент Європарламенту Пет Кокс в черговий раз прибудуть в Україну 26-28 червня.
"Вони мають намір прибути в Україну 26-28 червня", – сказав журналістам у Києві посол ЄС в Україні Ян Томбінський.
В той же час, лідер фракції Партії регіонів Олександр Євремов заявив, що президент Віктор Янукович не може помилувати екс-прем’єр-міністра Юлію Тимошенко через “грошові питання”.
«На жаль, в рамках законодавства, яке у нас є, президент не може використовувати цей механізм, тому що там є певні грошові питання, пов’язані з державним бюджетом”, – сказав Єфремов.
Він додав, що за одним із судових рішень, структура, якою керувала Тимошенко, має борг у розмірі 405 млн. доларів.
Він додав, що президент не може винести позитивне рішення стосовно Тимошенко і сказати людям, що він «вибачив борг у 405 мільйонів».
На уточнююче запитання про те, що Тимошенко не можна амністувати, бо вона винна державі гроші і має їх сплатити, Єфремов відповів: “Так”.
Втім, у прес-службі «Батьківщини» заявили, що ані Конституцією України, ані Указом президента, що регулює процедуру помилування, не передбачено жодних економічних обмежень для цього.
Також 20 червня стало відомо, що співробітник Держохорони Сергій Зубко та двоє його колег, які у ніч на 12 червня затримали в ресторані суддю, перебуватимуть під домашнім арештом. Відповідне рішення ухвалив апеляційний суд Харкова.
Озвучуючи рішення колегії, суддя Тетяна Міркулова наголосила: «Скасувати запобіжний захід у вигляді утримання в СІЗО».
Після судового засідання, прокурор прокуратури Харківської області Валерій Кадигроб зазначив, що затримані працівники міліції на цей час вже не можуть будь-яким чином негативно вплинути на хід розслідування кримінального провадження, тому прокуратура підтримала клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
20 червня Верхня палата парламенту (сенат) Польщі прийняла резолюцію напередодні 70-ї річниці Волинської трагедії, у якій визнала ці події "етнічною чисткою з ознаками геноциду".
За прийняття резолюції проголосували 55 сенаторів, 20 висловилися проти, а 10 законодавців утрималися, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
У документі наголошується, що в липні 1943 року розпочалася "брутальна акція фізичної ліквідації поляків, яку здійснювали фракція ОУН Бандери й Українська повстанська армія". Зазначається, що найбільших масштабів злочин набув на Волині, а кількість жертв серед поляків сягнула близько 100 тис. осіб.
Водночас сенатори підкреслили, що в українсько-польських відносинах мали місце й події, які не роблять честі полякам. У цьому контексті перелічено несправедливу політику щодо українців Другої Речі Посполитої (1918-1939 рр.), а також збройні акції поляків проти українців упродовж 1943-1945 років. При цьому наголошується, що не можна ставити знак рівності між цими подіями і злочинами проти поляків.
У тексті резолюції підкреслюється, що поляки прагнуть дружби і примирення з українцями, яке можливе на основі визнання правди і засудження злочину.
Та у четвер депутати сейму Латвії схвалили в третьому – остаточному – читанні поправки до законодавства, які забороняють, за деякими винятками, використовувати символіку СРСР, ЛРСР і нацистської Німеччини на публічних святкових, пам'ятних і розважальних заходах.
Поправки до закону про безпеку публічних розважальних і святкових заходів накладають заборону на використання, зокрема в стилізованому вигляді, прапорів, гербів, гімнів і символіки колишніх СРСР, ЛРСР і нацистської Німеччини, уніформ, нацистської свастики, знаків SS, радянського серпа та молота й п'ятикутної зірки.
У законі передбачено винятки – коли мета використання цієї символіки не пов'язана з прославлянням тоталітарних режимів або виправданням їх злочинів, приміром, у кінематографі.
Пропоновані поправки набудуть сили закону, якщо їх підпише президент Латвії.