У вірші «Друзям» Нобелівська лауреатка Віслава Шимборська написала: «На шляху від фальші до правди прощаєшся з молодістю». Ці слова змушують мене замислитися, коли я думаю про власний шлях від молодості до зрілості й далі, аж дотепер, коли настав час здружитися зі старістю. Чи я вже остаточно позбувся фальші у своєму житті? Чи лише завдяки словам поетки усвідомив, що таким мав би бути наш шлях?
Я вирішив, що цього разу буду святкувати з друзями останній день десятиліття моїх 60-х, а 70-ті наступного дня привітаю дуже приватно з Міркою та Олею, ну й з Ярою. 70 років — це нині ніби нічого особливого, але коли думаю про свого батька, який відійшов у 62 роки, маму, яка дожила до 73 років, чи мою старшу сестру, якій виповнилося лише 50, то відмірювання пережитого часу набуває особливого значення й змушує замислитися. Я попросив моїх друзів замінити подарунки на честь завершення моїх 60-х на донейти для допомоги в боротьбі проти окупанта на моїй історичній батьківщині — в Україні.
Читайте також: Внутрішня зміна
До свого 70-річчя я сам підготував собі подарунок, і це буде довгоочікувана заміна правого колінного суглоба. Мій хірург пояснив мені, що вже є хороші протези суглобів, які без проблем витримають щонайменше 20 років і навіть довше. Ну, звісно, лікар — оптиміст, я б сказав, великий оптиміст, і тут навіть не про міцність ендопротеза йдеться, а про витривалість мого організму. Щодо протеза в мене немає сумнівів. Проте в мене немає жодної певності щодо власної довговічності. Коли мене в майбутньому кремуватимуть, від мене залишиться прегарне, блискуче й дуже міцне металеве коліно. Трохи ніби перформативний артефакт. Можна буде його зберегти й навіть виставляти з підписом: «Ось протез коліна художника-перформера, який добре служив йому у 2024–… роках». Коли думаю про коліно, то мені завжди згадується анекдотична історія про мого друга й видатного художника-перформера Яна Свідзінського. Коли Яну виповнилося 90, то один з наших спільних знайомих запитав його (а Ян був відомий своїми успіхами зваблювання жінок): «Як справи із сексом, Яне?» — на що той дуже спокійно відповів: «Із сексом усе гаразд, тільки колінця вже не ті».
Віднедавна я знаю, що він мав на увазі і якими важливими можуть бути наші коліна для збереження хорошої якості нашого повсякденного життя.
Коли нещодавно дивився на президента Байдена, чиї рухи вже не такі вправні, мені також пригадалася історійка про Яна і вправність його колін. Що ж, колишній президент Трамп поки що рухається спритно, а його фізична снага прикриває всі можливі дурниці, які він публічно проголошує. Однак процитований фрагмент вірша Шимборської: «На шляху від фальші до правди прощаєшся з молодістю» — ніяк не можна прикласти до кандидата в президенти Дональда Трампа. У його випадку слова поетки можна перефразувати так: «На шляху від фальші до фальші прощаєшся з молодістю». Нині Трамп, хочемо ми того чи ні, — найстарший в історії претендент на посаду президента найпотужнішої держави сучасності. Достатньо було президенту Байдену вирішити, що більше не хоче чи не може брати участь у передвиборчому спектаклі, а Трампу перетворитися на дідка, який боротиметься з молодшою на 20 років жінкою, нинішньою віцепрезиденткою Камалою Гарріс. Пані Гарріс ніколи не була моєю фавориткою — ні коли стартувала в президентських виборах у 2020 році, ні коли стала віцепрезиденткою пліч-о-пліч із Джо Байденом. Щось мене від неї відштовхувало, може, те, що багато років вона була прокуроркою. Але щойно відкинули попереднє передвиборче рівняння «Байден проти Трампа», я спонтанно констатував, що моя симпатія цього разу на боці Камали Гарріс, може, саме через те, що вона була прокуроркою, а її суперник є злочинцем, ні більш ні менш. Тепер мені не залишається нічого іншого, як стежити за цим яскравим шоу, бо ми так чи інакше залежимо від його результатів.
Читайте також: Правило життя
Беручи на віру слова поетки, що наш «шлях від фальші до правди» веде лише в одному напрямку через утрачену молодість і прожиті роки, добре знати, що нове коліно відкриває перед нами щонайменше два нові десятиліття активності, якщо вже не інтелектуальної, то хоча б фізичної.