До теперішнього часу вже відомо: у низці регіонів між представниками партії влади та пошарпаними кланами олігархів Януковича, що об’єдналися під брендами «Опозиційний блок» та «Наш край», укладено негласні договори про співпрацю. Йдеться насамперед про багатостраждальний Південний Схід, який знову віддають на відкуп місцевим шахраям. Замість того щоб розгромити регіональні кримінально-олігархічні угруповання й виховувати нову еліту Донбасу, влада воліє домовлятися з уже знайомими їй негідниками та злодіями, зокрема й тими, хто замішаний у пособництві сепаратистам та окупантам.
У підконтрольній Україні частині Донбасу, яка досі не оговталася від нещодавньої війни, посилено рекламують Опозиційний блок, котрий звично розраховує зірвати на своїй території джек-пот. У Лисичанську, Сєверодонецьку, Слов’янську, Костянтинівці біло-блакитні намети й борди трапляються повсюдно, а домівками, як у старі часи, ходять розвідники: з’ясовують, хто помер, хто поїхав, хто піде і хто не піде на вибори. Явна ознака підготовки фальсифікацій. Партії коаліції на Донбасі, навпаки, практично не рекламують себе й не ведуть кампанії на належному рівні. Загалом ситуація майже повернулася до довоєнних часів, коли проєвропейські політсили воліли не докладати зусиль і не витрачати ресурсів на Донбас, заздалегідь вважаючи кампанію там провальною і марною.
Читайте також: Антипроекти Банкової
Виходить, минулого літа українська армія звільняла великі території цього краю лише для того, щоб знову мирно передати їх у руки сепаратистів з Опозиційного блоку. Адже не секрет: серед кандидатів та функціонерів цієї партії чимало тих, хто брав торік участь у проведенні незаконного «референдуму» й розпалюванні війни. Як відомо, жоден з організаторів антиконституційного «волевиявлення» досі за ґрати не потрапив. Частина діячів відбулась умовними термінами.
Серед найбільш кричущих таких прикладів — участь у майбутніх виборах мера Маріуполя Юрія Хотлубея, який став одним із лідерів нової партії «Наш край». Навесні 2014-го він брав безпосередню й дуже активну участь у розгойдуванні ситуації у своєму місті, а також співпрацював з бойовиками «ДНР» у період їхнього недовгого контролю над Маріуполем. Одначе за півтора року правоохоронці так і не знайшли жодного криміналу в його діях. Замість того щоб нудитись у тюремній камері, він веде на вибори цілу партію і претендує на владу в найбільшому промисловому центрі Донецької області.
Утім, самим Хотлубеєм біди Маріуполя не обмежуються. Ситуація в цьому прифронтовому місті є досить трагічною та показовою і загалом свідчить про тотальну гнилість української політичної системи. Навіть близькість фронту й снаряди, що періодично долітають до тамтешніх околиць, не змусили замислитись ані владу в Києві, ані політичних ґешефтмахерів на місцях. Маріуполь практично цілком перебуває в руках власника місцевих заводів — Ріната Ахметова, а голосування там узагалі буде фікцією, бо вибирати містянам доведеться між кандидатурами олігарха.
Сам Рінат Леонідович ставить на кандидата в мери від Опозиційного блоку Вадима Бойченка — одного зі своїх менеджерів, заступника директора Металургійного комбінату імені Ілліча, який належить олігархові. Провідні ЗМІ Маріуполя, контрольовані представниками Опозиційного блоку, вже два роки розміщують джинсу, всіляко рекламуючи Бойченка та його бурхливу діяльність. Однак є в Ахметова й запасний варіант — місцевий підприємець Юрій Тернавський, відомий своїми великими політичними амбіціями. Той пішов іншим шляхом: вирішив домовлятися з владою і висуватися кандидатом від Блоку Петра Порошенка. Втім, це не повинно нікого вводити в оману. Тернавський тісно пов’язаний з Ахметовим, є його партнером по бізнесу й у разі перемоги на виборах аж ніяк не займатиметься горезвісною «деолігархізацією».
Читайте також: Непримарний реванш. Регіонали хочуть повернути собі Кіровоградщину
Минулого тижня колишній голова міської організації Блоку Петра Порошенка Сергій Нестеров оприлюднив докази «договорняка» між його партією і Тернавським. За словами Нестерова, керівник виборчого штабу БПП у Донецькій області народний депутат Артур Герасимов фактично продав міську організацію політсили президента Тернавському за $5 млн. На аудіозаписах, які зробив і опублікував Нестеров, чути, як помічники Герасимова обговорюють із ним продаж партійного осередку бізнесменові та його людям, а також обіцяють, що нинішній губернатор Жебрівський надасть для підтримки Тернавського на виборах мера Маріуполя необхідний адмінресурс.
Виходить, результат виборів у прифронтовому місті визначається не на дільницях для голосування, а в кабінетах. І, по суті, місто можуть просто продати за гроші кому завгодно: аби платив.
Маріуполь, звичайно, не виняток. Схожі тривожні повідомлення надходять із різних міст в усіх куточках України. Безліч скарг є і на партію «Самопоміч», яка, маючи пристойний рейтинг, попросту відмовилася брати участь у виборах у низці регіонів, без бою віддавши ініціативу конкурентам. Місцями таке рішення стало справжнім шоком для активістів, яким політсила заборонила йти в місцеву владу. Найскандальніша історія трапилася в містах — супутниках Києва Ірпені та Бучі. Там на вибори від партії Садового збиралася йти група місцевих жителів, які давно й відчайдушно боролися проти самоуправства забудовників, земельного дерибану та варварської вирубки лісу. Єдиним шансом побороти місцевих чиновників були вибори до міських рад, де «Самопоміч» могла здобути 15% місць. Але в останній момент партія фактично кинула своїх — відмовилася від участі в перегонах. Активісти переконані, що причиною цього став договір із мерами Бучі та Ірпеня Федоруком і Карплюком, які фактично перетворилися на місцевих феодалів і збили на забудовах чималі капітали.
Читайте також: Здивувати електорат: від рекламних аеростатів до спідвейних мотоциклів
Таких історій багато й буде ще більше. Уся ця метушня оголює небачений цинізм українських політиків і, звичайно, вбиває довіру громадян до влади та політики загалом.