Спостерігачі припускали, що недавнє посилення напруженості у відносинах між Тегераном й Баку вщухне після телефонних розмов міністра закордонних справ Ірану Хоссейна Амір-Абдуллахяна та його азербайджанського колеги Джейхуна Байрамова. Однак подальші публічні заяви президента Азербайджану Ільхама Алієва знову розлютили Тегеран. Виступаючи 15 жовтня на засіданні Ради глав держав Співдружності Незалежних Держав (СНД), Алієв сказав, що Баку «заблокував шлях наркоторговцям з Ірану, які продавали наркотики з Джебраїльського району в Азербайджані до Вірменії й далі в Європу». Відповідаючи на цей коментар, секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Шамхані сказав: «Ігнорування принципів і вимог сусідства та хибні, неконструктивні заяви не є ознакою сумлінності й обачності». За кілька тижнів до цього, реагуючи на інтерв’ю президента Азербайджану турецькому агентству Anadolu, речник іранського міністерства закордонних справ Саїд Хатібзаде сказав: «Заяви Алієва дивують, оскільки звучать у час, коли Тегеран і Баку перебувають у добрих відносинах, заснованих на взаємоповазі, і коли налагоджені нормальні канали для спілкування двох сторін на найвищому рівні».
Нова неприязнь між Тегераном і Баку спричинила кілька наслідків, зокрема підштовхнула Іран шукати альтернативних транзитних маршрутів до Вірменії (і Грузії), а також Росії. Каталізатором слугувало рішення азербайджанського уряду запровадити обмеження для іранських вантажівок, що перетинають автостраду Ґоріс — Капан — важливу дорогу на маршруті, що з’єднує південну та північну Вірменію й пролягає в межах 400-кілометрової автодорожньої мережі, яка тягнеться з Нудруза (Іран) до столиці Вірменії. Більша частина цієї автостради розташована на суперечливій території вірменсько-азербайджанського кордону та завертає вглиб території Азербайджану.
Після Другої карабазької війни (27 вересня — 9 листопада 2020 року) приблизно 21 кілометр цієї радянської дороги у вірменському регіоні Сюнік перебував під контролем Азербайджану.
Читайте також: Мережею шириться фейк про створення «тюркської армії»
З початку 2021 року Баку встановлює пункти прикордонної охорони та ставить знаки з написом: «Ласкаво просимо в Азербайджан» на своїх секціях автостради, а 25 серпня заблокував одну секцію майже на 48 годин. Ситуація розв’язалася з допомогою російських прикордонників, які патрулюють вірменський бік кордону. Після цих подій Державний митний комітет Азербайджану повідомив, що іранський транспорт, який перетинає автостраду Ґоріс — Капан, підлягає сплаті «мита [$130] за дозвіл, що регулює міжнародний дорожній транспорт на території Азербайджанської республіки». Іранські водії вантажівок запротестували, стверджуючи, що прямують до Вірменії, а не до Азербайджанської республіки; та їм і так доводиться сплачувати збір на прикордонному пості Нурдуз — Меґрі на кордоні між Іраном і Вірменією, тому не повинні платити ще раз. Запеклі протести й опір деяких іранських водіїв призвели до того, що азербайджанські служби заарештували двох осіб, а це ще більше напружило відносини між Тегераном і Баку.
У відповідь іранський уряд вирішив прокласти альтернативні маршрути, щоб запобігти порушенням іранського транзиту й торгівлі з Вірменією, Грузією, Росією та Євразійським економічним союзом (ЄАЕС) під егідою Москви. Перший альтернативний наземний коридор: Татев — Агвані в обхід азербайджанської території. Іран оголосив, що добудує частину цієї дороги на території Вірменії. Технічна делегація на чолі з керівником іранської Компанії з будівництва та розвитку транспортної інфраструктури — заступником міністра транспорту Хейроллою Хадемі — відвідала Вірменію, щоб обговорити завершення проєкту «Татев — Агвані». Окрім того, Іран запропонував фінансову й технічну допомогу Вірменії, яка планує побудувати 550-кілометровий північно-південний дорожній коридор, що перетинатиме всю країну й починатиметься з ірансько-вірменського кордону, але, найголовніше, не пролягатиме через азербайджанську територію (див. «Транспортний вузол»). Слід наголосити: до нещодавніх подій шлях Татев — Агвані використовувався разом з автострадою Ґоріс — Капан. Однак дорога Татев — Агвані сумнозвісна своїми крутими схилами й вузькими проїздами, які нелегко долати вантажівкам, особливо за дощової та сніжної погоди. Тому влада Ірану й Вірменії сподівається повністю перебудувати та поліпшити безпеку цієї автостради з огляду на транзит вантажівок.
Другим реагуванням Ірану на азербайджанські обмеження на автостраді Ґоріс — Капан було укріплення маршруту Каспійським морем як морської альтернативи північно-південному шляху через Азербайджан до Росії. Генеральний директор організації управління портів і мореплавання провінції Гілян Хамідреза Абаї зазначив: «[Іранські] вантажівки, які перевозять експортні товари, переважно прямують до Росії; і лише деякі — до Вірменії й Азербайджану. Враховуючи проблеми, створені Азербайджаном для іранських вантажівок, найкращий сценарій — щоб вони діставалися Росії або Вірменії безпосередньо морем». Для цього іранська Організація промоції торгівлі (TPO) підписала Меморандум про взаєморозуміння з Групою судноплавних ліній Ісламської Республіки Іран для співпраці щодо запуску судноплавних маршрутів Каспійським морем з Ірану до Росії й Казахстану. Відповідно до меморандуму, протягом першої фази буде відкрито шість ліній із північних портів Ірану до портів Астрахань і Махачкала в Росії, а також до порту Актау в Казахстані (станом на 23 жовтня). У другій фазі, до кінця нинішнього іранського календарного року (кінець березня 2022 року), таких маршрутів стане вже вісім.
Читайте також: Бойові дії в Нагірному Карабаху. Кулеба озвучив позицію України щодо конфлікту
Якщо наземний коридор важливий для торгівлі й транзиту Ірану з Вірменією та Грузією, то морський шлях має вагоме значення для торгівлі й транзиту Ірану з Росією та Євразійським економічним союзом. Зокрема, тривають переговори про перетворення Преференційної торговельної угоди між Іраном і ЄАЕС в угоду про вільну торгівлю, яка має набрати чинність у листопаді 2022 року. Тегеран занепокоєний, що не зможе збільшувати обсяг торгівлі з ЄАЕС, особливо з Росією, внаслідок обмежень на наземних транзитних маршрутах на Кавказі.
Результат Другої карабазької війни як побічний ефект вивів на поверхню стару й нову напруженість і суперечки між Іраном та Азербайджаном. Якщо ці проблеми не розв’язати, вони загрожують похитнути нинішнє планування й розвиток численних стратегічних, міжнародних транзитних проєктів, зокрема міжнародного транспортного коридору «Північ — Південь» (Іран — Азербайджан — Росія), а також завершення будівництва залізниці Решт — Астара, що теж є частиною цього коридору. Натомість прогрес на дорозі Татев — Агвані обіцяє зміцнити двосторонні відносини між Іраном і Вірменією, які дещо постраждали під час Другої карабазької війни, а також сприяти розвитку транзитного коридору Перська затока — Чорне море територією Вірменії та Грузії.